Меч І Артефакт. Пролог

Як завжди просинавшись у 7:00, робив ранкові ритуали, тобто все те що треба робити ранком, зробивши першочергові справи, я пішов поснідати 

Мої улюблені кукурудзяні пластівці так хтось би сказав що їжа погана... Але мені байдуже

Зробив зарядку, та запланував свій день аби діяти

Пунктуально. Взявши всі найважливі речі я склав все для вчителя з математики, підручники, крейду, блокнот, телефон.

Вийшовши на вулицю мене охопило свіже холодне повітря що одразу заполонили мої легені. Листя шелестіло, а настрій таким чином покращився 

Війшовши до школи мене зустрів мій колега Антуан.

— Добрий ранок Марку, чи не пора тобі шукати пару?

Єхидно сказав Антуан аби притиснути на мою ахілесову п'яту

— Добрий, як спалось?, і мені зараз не до відносин.

— Добре... Іди до свого кабінету тебе чекає урок з 3-А

Антуан людина така собі... Але в моментах він може підтримати, ми часто з ним один до одного ходимо у гості

Зайшовши у кабінет було дуже шумно, але діти й на то діти.

— Прошу всіх сісти по місцях починається урок.

Один з хлопців був трохи незадоволеним Тай мовив

— Не забирай нашого щастя!  - дуже сердито мовив хлопець

Я був повний у своїх думках, я не вмів поводитись зі дітьми тому попросив ще раз, і він сів, дякую йому за це.

Після уроків та перевірки Зошитів 3-Б, я вийшов на вулицю, було темно-темно, але в моїй душі все одно було "світло-світло" пройшовши небагато метрів на світлофорі мене не замітили машина, мене збили.