Меч і Артефакт. Розділ ІV. Вайрон-кел

Я заснув. мене охопила приємне відчуття та відключення свідомісті але, по відчутях я ще не спав. Відкривши свої карі очі, я перед собою знову те місце де я був перед тим попав у цей світ. багато хмар мов білі троянди. дуже багато синіх хмар мов сині квіти, білих хмар , темних хмар, які ще тут не були хмари. тут було темно. Пішовши далі я я побачив вже іншу чорну істоту, чорна істота як та сама чорна печера, віяло жахіттям, страхіттям, моє серце замкнулось але я мовчав. Однак істота сама сказала:
— я тебе знищу будь якою ціною...

не встиг я відповіси як одразу проснувся у своїй добрій кімнаті. Що це було? це той самий голос що говорив щоб краще тут не з'являвся? але був і інший голос, говорив я мав знаходитись тут.. Цікаво.
Але набіть якщо структурувати знання все ще не зрозуміло.
Відкривши свої вії, я побачив як мене освітило сонячне сонечно, що дружньо відправляло свої проміні на мене, сказавши *— Доброго ранку!* але я розумів що сонце не вміє розмовляти. Відчув гарне та свіже повітря що огортало мої легені аби я зміг проснутись.
Вставши я вирішив зробити невелику розминку? чи зарядку? а в чому взагалі різниця?. Забувши питання я почав виконувати первинні речі що треба робити ранком. 

Вийшовши наниз я вже бачив ( на поверх нижче сама гільдія) як всі сиділи по столах та щось обговорювали. думав як заробити європаси на ще 1 ніч. Зібравшись та структурувавши власні думки я вирішив зробити легке завдання що висіло на дошці об'явлень. Але згадавши що треба поснідати я замовив собі їжі ( я не міг приготувати сам).

 Поснідавши я відправився до дошці об'явлень
там крім об'явлень висіло об'явлення що скоро готується напад скорпіонів на місто і сказали ретельно готуватись. Звучало моторошно та сприйнявши інформацію у власні звукові перепонки.
Роздивившись об'явлення я бачив ні одного об'явлення крім скорпіонів практично всі заяви аби вбити якусь кількість скорпіонів.

Ігор - віддам 10 європассів за вбитих 7-8 скорпіонів.в доказ принесіть 7-8 мертвих скорпіонів. звертататися до Адміністрації - громадянин села Вайрон-кела
Роздивившись це об'явлення я побачив невідоме мені слово "Вайрон-Кел' дуже цікаво, але саме завдання не по силі.

Вийшовши на вулицю прогулятись там теж була доска об'явлень з завданнями.
1 із об'явлень мені сподобалось
Ніна - Шукаю вчителя що вміє рахувати, множити за зможе навчити мого сина математики, за урок відаватиму 3 європаси! Дім 11 на вулиці слави - громадянин села Вайрон-кел.

По роздумувавши я подумав, як мені завдання Ісрана дали 6,5 є. а тут за урок 3 є. подумавши це може бути постійним моїм заробіткам тому я відправився у той будинок. Я багато ходив по вулицям, які тут не були назви вулиць, вулиця трофея, вулиця пустельника, вулиця слави. Знайшов!
підійшовши я шукав будинок. та знайшов. Постукавши акуратно двері мені відкрили двері.
— Добрий ранок хто ти такий? - голос був дівчачий, на вигляд 30 років, мабуть це мама.
— Добрий, я прийшов за об'явленням що ви повісили на дошці об'явлень. - сказав я спокійним та теплим голосом до жінки.

— Так звичайно заходьте, мене звати Ніна, чи не хочите розпочати перший урок з моїм сином?
— Мне звуть Марком, а так я можу, де його кімната? Роздивившись приміщення було все придільно аккуратно, та глечики у яких були квіти - жартую, це кактуси, як у пустелі можуть бути квіти? Я погано жартую...

— Впереді вас, за урок відам 3 є. як я і казала. - гарно провести заннятя!
підійшовши до дверей я відкрив я побачив малого худого хлопчика з футболкою та шортах та оччевидно він підслуховував за дверима та вже поставив на свій стіл ручку, олівець
— Добрий ранок  - весело звернувся до мене хлопець чи підліток?
— Добрий, як я бачу ти вже готовий? - спокійно відрегував я роздивляючись де я буду проводити урок.
— Можеж звати мене Ігорем. А твоє ім'я я вже чув.
Після цього пройшло мабуть за відчуттям годину, хлопець гарно засвоїв інформацію, надіюсь в нього і далі буде так добре виходити. Після заннятя мені відали 3 європаса. Вийшовши до звичних вулиць, я пішов до центру міста. У центрі міста був фонтан, звичайно але він був наповнений справжньою водою?

Як я давно не бачив води і так захотів пити. Але як є вода якщо я в пустелі? це теж для мене питання. В центрі крім фонтана знаходився торговельна площадка, мене зацікавив магазин з спорядження для авантюристів заглянувши я побачив справжнього дфорва.
У свому світі я пам'ятаю дфорви що живуть до 300-350 років, які люблять ремесло, та корисні копалини, та низькі за зростом, дивлячись на дворфа вони подібні.
— Добрий ранок шановний, чим можу допомогти? - приязно звернувся до мене дворф
— Я хочу взнати ціну на цей срібний меч. вказав на той меч
— Рівно 15 європасів шановний. 
Згадавши урок з фінансової грамотності я вспам'ятав що в борг брати тільки якщо ти бачиш що отримаєш більше, підрахувавши я запропонував взяти його у борг.
— Чи можу я отримати цей меч у борг? - аккуратніше подивившись у кожного є своя назва наприклад той меч що хочу купити називається меч людини.
— Я рідко беру в борг.. тоді я пропоную ти даєш 5 європасів а пізніше донесеш не 10 а 13 через тиждень. почувши відповідь я був дуже радий почутому томущо у мене якраз були лише 2 європаса.
— Тоді згода.
Після договіру я взяв меч у борг. Сказав Відкрити статистику я помістив меч у портативний рюкзак. Замітивши що я можу туда поставити лише речі до 5кг у мене лиш був меч вагою 1,5 кг.
Я повернувся у гільдію, у гільдії було зазвичай більше а сьогодні меньше. Підійшовши до дошки об'явлень я взяв замовлення на вбивство 2 скорпіонів за 4 європаси.
Вийшовши з гільдії я відправився за стіни, подивившись вдалину скорпіонів справді на вигляд стало більше. Підійшовши до 1 з них я попробував тихо знести голову. ВИЙШЛО!. І різко перед моїм екраном вискочилось повідомлення.
Ви підвищели Рівень! 1 > 2.
  Після цього я вбив ще одного скорпіона, було дуже моторно але зміг. Я відразу пішов до себе у квартирку відпочити після всіх пригод.