Кіт з дому – миші у танок

Августин та Стілус сьогодні відлежувалися по будинках, причому Сіазон проговорився Вухосу, що з кепом провозився майже до одинадцяти, і відправив того із супроводом відновлюватися в тиші та спокої.
Їжу йому завезли з самого ранку, увечері він обіцяв відвідати хворого сам. І якщо у Вухоса немає жодних термінових справ, то може він відвідає кепа в обід?
Вухос, який отримав свою частку лікування, погодився з великим задоволенням й зник одразу після другої.
Я ж саме до того моменту дісталася помаранчевих коробок.
Й неприємно так вразилася.
Тому що від усіх випадків тієї чи іншої «пригоди», пов'язаної з підготовкою перевороту, повстання чи організації вбивства короля несло нудотним запахом крові. Береш папку в руки - смердить. Кладеш на стіл – ні. Я призвичаїлася сторінки олівцем з резиночкою на кінці перевертати. Щоб раніше додому не втекти.
Головне, що зі справами ніс затикати не виходило, як і ротом дихати, схоже, запах у мене в мозку виявлявся, минаючи рецептори.
Єдине, що тішило, то це те, що від усіх справ тягнуло застарілою кров'ю, як від пакета з-під м'яса, який не винесли відразу, а залишили влітку у квартирі на добу.
І лише справа, за участі якої постраждали всі наші, пахла солодко та свіжо. Навіть не так.
У коробці була папка, на якій значилося "Переділ", і вона містила у собі розслідування про смерть шести босів мафії. І я зрозуміла, що це ті, хто не схотів лягти під нашого віртуоза з пірамідками.
Що ж, я зробила все, що могла. Більше папок не лишилося. Сіазон повернувся від кепа, і сказав, що йому вже краще. І що вже початок сьомої, і він може проводити мене.
Отже, я мала час передумати. Але я ще більше переконалася в правильності власного рішення. Кому як не лікарю вирішити проблему з ароматами, що окупували мій будинок, а також продемонструвати мутанта з королівським родоводом.
Біля чудового лотка з пиріжками лікар загальмував, а я як постійний покупець отримала від бабусі важкий пакет. Щовечора, повертаючись із роботи, я забирала замовлений напередодні пиріг. З рибою чи м'ясом. Після вечірки зі знайомством її клієнтура виросла, і, крім того, ми домовилися на щоденні поставки. Правда, я поділилася з нею бажаною товщиною тіста і пропорцією начинки. А коли описала їй тісто філо, то взагалі мене мало не взяли у долю.
Пиріг я обіцяла поділити по-братськи. Після офіційної частини.
Не знаю, що там собі уявляв Сіазон, але благоухав він страшенно приємно. Й запах вітру, свободи й чогось неймовірного, змушував мене підскакувати, як м'ячик.
Чи бачили ви, як витягується обличчя у людини, яка виявляє замість самотньої гілки бузку, та можливості цілувати коліна, скажений ароматизатор «Бузок».
Двері відчиняються, лікар входить, й виходить.
Прям як Вінні Пух з огризком кульки на подарунок П'ятачку.
- Це що? - він повертається в мій бік й зачиняє двері.
- Це жах, - повідомляю йому. Тому що смердіти стало в рази сильніше.
Видно, що він намагається зрозуміти, як вирішити цю проблему, а я раптом розумію, що можливо, Поллі якраз збирає свого обожнюваного Принца на нічний променад і миє його в моїй ванній. Може вона використовує якесь мило, чи шампунь для коней?
Я хапаю лікаря за руку й тягну навколо будинку. До вікна у ванну кімнату.
Воно відкрите, і ми чуємо, як домовик виконує романс про бузок, і підспівує їй приємний чоловічий голос. Та як підспівує. Ми з лікарем прямо до землі приросли, і я відчуваю, як у нього в голові думки, що твої скакуни.
Так, показувати у рази приємніше, ніж розповідати.
Я даю співакам спокійно доспівати й аплодую.
У вікно висовується кінська морда і лікар, що стоїть ззаду, раптом дуже інтимно притискає мене до себе, а потім засуває за спину.
Пруос дуже емоційно посміхається, і повідомляє, що звільнить ванну за десять хвилин, й додає, що дико вибачається, що псує нам задоволення очікуванням.
Я починаю давитися сміхом, Сіазон спиною відчуває мою веселість, і в'їжджає в проблему відразу.
- Якщо тебе не дивує кінь, що говорить, - починає він.
Я впираюсь лобом йому між лопаток, - не дивує, - і додаю, - проблема в бузку.

Я обходжу чоловіка, й тягну у бік вікна.

- Я хочу вас познайомити, - заспокоюю лікаря, що злегка упирається.
Фінал комедії настає тоді, коли я бачу, як Сіазон дивиться на крила. Як дитина на дупу діда Мороза, що вивалюється в камін, разом з мішком подарунків.
- Сіазон, - дозволь представити тобі принца Пруакаркудакоса.
Здається принцу не дуже подобається вистава у ванній, але він манірно киває і відкидає чубок з чола.
- Дуже приємно познайомитись – повідомляє лікар, і починає лізти у вікно.
- Ти куди?
- Переконатись у тому, що він справжній, - і смикає принца за вухо. Просто воно виявляється найближче до його руки.
Ви бачили, як коні сміються? А кусаються? До лягання справа не дійшла, бо пегас грюкнув крилами, підстрибнув над ванною й тут же був захований Поллі до неї за спину.
Як я опинилася у своїй ванній, навіть не зрозуміла. Напевно відчула, що Поллі може бути замало.
- Де ти це взяла, - запитав Сіазон, не сильно реагуючи на вереск Поллі.
— Тихо, — гаркнула на духа та Пруоса, що істерив та скалив зуби, — весь район переполошете.
Ці двоє одразу ж заткнулися.
– Пропоную обговорити деякі питання. У моїй спальні, якщо там хоч трохи менше смердить цей бузок!
- Сильно смердить? - гикнув будинковий дух.
- Так, просто жах, - підтвердив Сіазон.
- Я зараз, - вона вислизнула за двері, і Пруос теж спробував змитися.
- Е ні, любий, ця людина може вирішити частину наших з тобою проблем, - я вирішила не відпускати коня в політ. А то мало, ще ховатися почне.
- У мене немає проблем, - відразу відповів нахабний кінь, - нехай твої вирішує.
- Чого? – я його трохи пакетом із пирогом не огріла нахабу. Але тут прийшла Поллі й запросила до будинку.
Бузок вивітрився, ніби його й не було. Ні, десь ще витав слабкий аромат, але він був якимось далеким і зникаючим з кожною секундою.
Здається, книга «Як навчити коня малювати». Посібник для розвідників та власників», вразила Сіазона. Він глянув на мене, потім на коня, і сів на ліжко без вагань.
"Чорт, а він дуже добре на ній виглядає" - недоречно стрепенувся мозок або це моє лібідо, вирішило додати пікантності у вечірні посиденьки.
- З бузком розібралися, - він окинув Поллі поглядом й припустив, що це якось пов'язано з настроєм будинкового духу.
Ніколи не бачила, як Поллі рожевіє.
А це взагалі можливо? Коли вона злиться або виходить із себе, то починає просвічувати черепом, крізь втілену плоть, але рожевіти! Це щось новеньке!
- Ти його теж реалізувала? - здавалося, що лікар перебирає в думці варіанти і жоден зі знайдених його не влаштовує.
Пруос пирхнув – я справжній!
- Та хто сумнівається, Поллі теж справжня! – лікар був невблаганний.
Вони гіпнотизували один одного поглядами, причому кінь косився якось недобро.