Рейд по злачним місцям столиці

Ось нарешті й долежала куплена сукня до побачення.
Я стояла в ній і трохи сумно посміхалася до власного відображення.
Напевно, тому що нас з Гракосом чекала не розважальна прогулянка, а відвідування злодійського притону, замаскованого під казино.
Бізнес на азарті існуватиме й процвітатиме стільки, скільки існуватиме сама людина.
Король продавав кілька ліцензій, й гроші текли до скарбниці. Саме на ці гроші навчали сиріт. Так би мовити, коло замикалося.
Було зрозуміло, що нагрянути в три казино столиці одразу Августин не міг. За агентурними відомостями, що надійшли від інформаторів, була запланована зустріч «паханів», і від інформації несло небезпекою і ще чимось невловимим. Тряска бубном нічого не дала. Я його і гладила, і вмовляла, й навіть загрожувала.
Здавалося, що ми з ним посварилися практично до розлучення, і тільки штамп у паспорті, тобто мій підпис у контракті, не дозволяв викинути нікчемну річ. Сховала в комору, з жалем відзначивши, що тазик знову кудись запропастився.
Поллі витягла принца на кухню. Я суворо наказала їй не балувати розумну тварину, хоч і з розумом останнім часом у нього відбувся зсув у дитинство.
Позитивним в історії знайомства з сусідами були залишені у нас на ганку підношення. Анонімні, маю замітити, але від цього не менш приємні. Два комплекти фіранок, дві пляжні парасольки, три пледи для пікніка та один мангал.
Якщо виходити з подарованого, то публіка сподівалася, що наступного разу я прийматиму їх як давньоримських чревоугодників, з лежачими місцями в партері і без культурно-розважальної програми. Порт'єри зайняли свої місця, і тепер з вулиці наш будинок виглядав обжитим.
У столицю ми мали їхати з Вухосом, правда на його частку випав інший кінець міста, це нам пощастило, східне казино розташовувалося з боку нашого містечка й об'їхати Вухос його не зміг би. Тому він висаджував нас, потім підбирав свою даму, а потім їхав до Південного.
А ось у Північне вирушили Августин, Стілус та Сіазон. Саме на це казино ставили, адже передбачувано саме воно було найнеприступнішим і найбільш захищенним незліченною охороною.
Коли кажуть, що найкраще місце для того щоб сховати річ, це покласти її на видне місце, то це правда.
Рівно через шість годин, в розірваній практично до грудей сукні, я бинтуватиму голову Гракосу, ховаючись між пам'ятників старовинного цвинтаря й на чому світ костерити красивих  та здоровенних.
Але давайте по порядку.
Нас висадили перед будинком, найбільше схожим на палац східного падишаха. Ні тобі вогнів Лас-Вегаса, ні напівголих танцівниць, ні швейцарів у лівреях.
Скромно, але зі смаком. Казино зовні не справляло враження помпезного та дорогого. У таке місце у нас привели б на екскурсію відпочиваючих, ну, як там, п'ять країн за тиждень, або три столиці за уїк-енд.
У такому не соромно вигуляти клієнтів або ділових партнерів, саме на цих роздумах, проходячи крізь внутрішній фейсконтроль, я й напружилася.
Гракос, незважаючи на навіювання, отримане від Августина, з обов'язковим наказом берегти сільніше ніж власні очі, перебував у чудовому настрої, жартував, усміхався й був розслаблений.
Ось треба було мені тоді сказати йому, що моя п'ята точка відчуває великі неприємності. Мені ж відсипали фішок й підштовхнули під цю точку в бік автоматів.
- Ти посиди тут поки, люба, а я подивлюся у що ми зможемо зіграти, - Гракос пішов, а я, зі зведеною до судоми щелепою в усмішці, почала катувати криворукого бандита, навіть не прислухаючись як він конвульсивно плюється в мене виграшами.
Коли повернувся Гракос, то навколо мене вже утворився цікавий натовп, а я тремтіла від підвищеної уваги, видаючи те тремтіння за азарт, але з місця не вставала.
Дізнавачу довелося розганяти вболівальників, й захоплюватися тим, що новачкам щастить.
Щоб зібрати фішки моєї сумочки, не вистачило. У кишенях Гракоса місце також досить швидко закінчилося. Враховуючи вузькість спідниці, я не могла використовувати поділ як мішок, і хтось жалісливий простягнув нам пакет з-під випічки.
- Катріно, що це було?
- Не знаю.
Ми зупинилися біля бару й мене посадили у крісло.
Перед нами з'явилися келихи з бульбашками.
Я схопила найближчий та осушила одним залпом.
Поки Гракос окидав поглядом багатство, яке я виграла за якихось сорок хвилин, а я, вже смакуючи спустошувала другий келих, відсунувши до нього перший, до нас підійшли.
Я коли побачила цього розпорядника одразу зрозуміла, нам не викрутитись.
- Напої за рахунок закладу, - промуркотів він голосом тигра-людожера, - вітаю, леді, як бонус, запрошуємо вас на другий поверх, в віп-зону.

Я стріпнула віями, губки бантиком склала, ну, вся пряма така, - не можу, втомилася, втомилася, рука від вашого нелюда відвалюється. не подобалося мені запрошення від слова "зовсім".
А Гракосу тільки того й потрібно, - яка щедра пропозиція, це ж просто неймовірно, зазирнути в таке місце.
Я вже тоді розуміла, що відмовитись не вийде, казино не терпить, коли хтось виграє багато та швидко.
М'яка напівтемрява, столи рулетки, розставлені на пристойному віддаленні один від одного. Блек Джек, покер, те у що грають сильні цього світу.
- Чи не бажаєте приєднатися? - наш провідник вказав на стіл, за яким сиділа дама й два сивочолі чоловіки.
- Дорогий, - я демонстративно посмикала Гракоса за рукав, - а де автомати?
Мені поблажливо посміхнувся тигр-людожер, й вказав квадратним підборіддям Гракосу в глиб зали, - думаю вам там буде цікаво, а вашою жінкою займуся я.
Він одразу засунув мені в долоню високий келих із дивовижно запашним слоїстим коктейлем й потягнув у бік столу, на який вказував до цього.
- Покер, це спорт і розвага в одному флаконі, - почав він добре поставленим голосом, пакет з фішками, який він ніс у своїй руці, м'яко опустився навпроти вільного крісла.
- Непередбачуваність - ось що перш за все відрізняє покер від багатьох інших ігор. Розрахунок та удача органічно співіснують тут, і це робить гру захоплюючою. Прошу, та й вдачі вам.
Через півгодини цей розпорядник прибіг рятувати від мене круп'є.
Початківцям щастить, у моєму випадку виразилося в повному пелені фішок, й істерії з приводу того, що я хочу до Гракоса. Не знаю, наскільки удачливим був мій партнер, але для мого виграшу мені принесли пластиковий кошик, і запропонували перекусити, поки закінчить коло мій супроводжуючий.
І на вечерю мене повели на третій поверх. Коли я побачила ресторан й сервірований стіл на шістнадцять осіб, у мене різко зник апетит.
Мене посадили на терасі, з видом на вечірню столицю, з живою музикою. Скрипаль, віолончеліст і дівчина з бубном, виконували щось ніжне та романтичне, поки переді мною сервірували пізню вечерю.
- За рахунок закладу, - мене змушували все глибше заковтнути наживку, щоб обдерти потім до нитки.
І лізли без мила в душу, вивуджуючи інформацію, хто ми й звідки.
Я робила чесні очі й відповідала, що мене привели сюди хитрістю, пообіцявши приємне проведення часу та масу позитивних емоцій.
І налягала на закуски, не забуваючи вчасно стогнати та нахвалювати кухаря.
Тигр заходив, з іншого боку, вивуджуючи інформацію, чим займаюся, але в цей момент до нас прорвався Гракос.
- Дорогенька, я так перехвилювався, коли не виявив тебе внизу, - мене зграбастали за плечі й прикрили з тилу.
- Гракос, - ти нестерпний, як завжди, вже дві години я займаюсь чорті чим.
- Ш-ш-ш, - мене погладили, як маленьку по голові, й незрозуміло в які переглядки грали ці двоє, але Гракос здобув чергову перемогу, і в нас запитали, м'ясо чи рибі ми віддаємо перевагу.