Жінка – це лихо, але лихо – це не вирок

Весь наступний робочий тиждень я не могла переселитися з квартири Августина. Теоретично все було просто: у понеділок після обіду я закинула ідею, щодо чудового заміського готелю. І навіть отримала від кепа кивок та похвалу про зважений та гарний вибір.
Хоча в нього на обличчі промайнуло щось на зразок – губа не дурна. Чи це було відлунням заздрощів? Не змогла зі стовідсотковою точністю ідентифікувати вираз, що промайнув на секунду в його погляді.
- Кілька днів, щоб утрясти формальності й зможеш переїхати, - ось і все, що він мені сказав.
А ввечері в понеділок він пожалівся про це Поллі.
Ви коли-небудь намагалися відстояти свою точку зору перед примарою вісімдесятирічної бабці із запалом семирічної дівчинки всередині?
І не намагайтеся. Не допоможе ні бубон, ні диплом.
- І на кого ти мене залишаєш, - це було найпристойнішим у її репертуарі, бо вила вона при цьому знатно. Августин послався на несподівані справи й злиняв, залишивши істеричку мені.
Добре хоч Амалія поїхала до свого тата, прихопивши килимок до мрії.
Вона приходила хвалитися. Їй дістався зі смішним собачкою, що лежить на спині й підставляє своє пузо під ногу господині. Милота, та й годі.
Не знаю, чим заспокоюють примар інші, але мені довелося повідомити їй, що я ще легенди не дочитала, а книгу повертати скоро. Весь час вона простояла скорботною фігурою в ногах ліжка, сопучи як пилосос. За годину я не витримала й повідомила, що залишусь ще на тиждень, точніше до вихідних, щоб зручніше було переїжджати. А то речей у мене тепер багато - сама не впораюся. Поллі посміхнулася, й чомусь у мене закралася думка, що не на мою обіцянку побути до суботи. Але думати, що її так розвеселило не стала. А даремно, як виявилося.
Про килимки я розповіла в обід Стілусу. Що потрібно терміново запускати виробництво та виходити на експорт. А то раптом тато Амалії ще той бізнесмен й відкусить такий ласий шматочок.
Тому що Амалія з килимком, це тореадор із червоною ганчіркою перед биком. Якщо вона ним помахає перед одногрупницями, ми на півроку замовленнями будемо забезпечені. Вона мені особисто мантру клоуна напам'ять процитувала.
Я особисто в ній не сумнівалася.
Стілус проковтнув, щось там прикинув й швиденько зник з мого горизонту.
А я пішла в гості до Сіазона. Питання з критичними днями не відпало, тому що про нього я вчора просто забула, а сьогодні він нагадав про себе болем, що тяг низ живота.
Навіть не уявляю, які у них тут засоби для свіжості передбачені, з крильцями або без, але я збиралася поставити лікареві дуже інтимне питання.
- Як із цим усім бігають на завданні служителі закону?
Якраз перед цим питанням Сіазон мені розповідав, що надрізи на шиях всіх трьох жінок зроблені точно з такою ж точністю, що й обезголовлення в заміському клубі.
- Молекулярний розріз, - ти можеш собі уявити, що якби не речовина, що запобігає згортанню крові, то ця подряпина забилася б кров'ю, що згорнулася, за пару хвилин. І жінки залишилися б живими.

- Тобто він напоїв їх перед цим антикоагулянтом?
- Дуже дивна формула, геніальна, я не можу розшифрувати ось цей й це шматочок, - показував він мені на екрані дивну тривимірну конструкцію з двома сірими плямами.
- З цим точно не до мене, - а до речі, якби в мою кров потрапило б щось подібне, а в мене ці щомісячні нездужання - тоді що робити?
Й так проникливо на лікаря подивилася та низ живота погладила.
Він потягнув повітря носом і кивнув сам собі.
- Катріно, приходьте увечері, я дам вам один порошок, вип'єте вдома. Протягом години залишайтесь на унітазі, скажімо так – вас почистить у експрес режимі. Ви ж не збираєтесь найближчим часом заводити дітей? Мені чомусь здається, що ви не тримісячна стажерка.
Я кивнула й вдивилася в його карі очі. Він про щось думав, а в його райдужці танцювали жовті іскри, які перетворювали зіницю з круглої на витягнуту й назад, в круглу.
- Зазвичай жінки підшиваються на весь час дії контракту, - нарешті він ухвалив своє рішення й окинув мою фігуру пильним поглядом. – Немає овуляції – немає проблем.
– А що так можна? - щонайменше це вирішило б купу проблем.
- Гарне рішення, - погодився він, - не треба переживати про протизаплідні.
Щось усе ж таки в його погляді було чисто чоловічого, так хижак, перш ніж напасти вивчає жертву, - чи по зубах вона йому, чи пошукати когось менш живого та сильного.
"Не треба лежати в перший день скрутившись клубочком і пити знеболювальні пігулки" - відповіла я йому в голові. 

"Прокладки, перепади настрою, - все це не заважатиме, й можливо я зможу досягти більшого" - промайнуло прісля цього.
- Я згодна, - це ж не незворотно?
- Ні, звичайно ж, контракт закінчиться, або у вас щось у житті зміниться, - він всього на секунду зробив паузу, а у мене перед очима Гракос і Августин біцепсами пограли, - і капсулу витягнуть з-під лопатки, та за місяць організм прийде у норму. Завтра вранці й підішью, якщо за ніч не передумаєте.
На тому й розійшлися задоволені один одним.
А годину сидіння на унітазі, поки з мене періодично хлюпала й шмякало, я витратила з користю для справи.
Таки дійшла до страшної історії про Князя темряви та Воїна світла. Так, не тривіальна історія. Прямо хоч серіал знімай про їхні пригоди.
Загалом жив Князь.