Не в пітьмі розповідати жахи

В Управління я вже не повернулася, мене доручили турботам Гракоса, наказавши нагодувати і проводити до дому.
Я натякнула, що після всіх цих пригод у мене зовсім зник апетит, я навіть була не впевнена, що зможу хоч щось впхати в себе, згадуючи трупи жінок й картину, бачену в дзеркалі.
- Ти ж не снідала, не обідала і відмовляєшся від вечері? Так не піде. Особисто я вже падаю з ніг. І до речі, ти досить стійко тримаєшся, як для людини, яка вперше стикається з трупами.
- Угу, якщо по двічі дивитися на злочин, то це вже не так страшно, як здається.
- Тобто духи, що крадуть твою білизну страшніші?
Я мимоволі реготнула, - ну чому тільки духи? Я так розумію, що ви теж приклали руку до викрадення спідньої білизни нещасної сирітки?
- Нічого подібного, - ми, навпаки, вирішили порадувати тебе більш якісним та підходящим для молодої леді!
- А заробити, сперечаючись, ви вирішили для відшкодування витрачених коштів?
- Ні, виключно із спортивного інтересу. Але ти переграла всіх нас. А чи можу я дізнатися, де ти роздобула настільки неймовірну складову для перемоги та осоромлення наших намірів?
Я засміялася, згадавши Поллі, скриньку та кантування бочки серед ночі.
- Я розповім тобі в будинку Августина, й давайте поїмо, зрештою.
Мене підхопили під лікоть та завели в паб з величезною дубовою вивіскою, на якій був вирізаний ікластий вепр.
Ребра, що сходили соком та брусничним соусом, скибки пшеничних коржиків, овочі гриль та щільне тягуче пиво - кращого завершення складного дня, особливо якщо це відсуває спогади на другий план, не можна було б уявити. Гракос розповідав про найсмішніші суперечки з Вухосом, я заливалася сміхом, жваво уявляючи, як ці двоє вигадують й влипають в історії.
Коли він розповів фокус з мухою, що ожива, я оббризкала його пивом, не зумівши не засміятися.
- Вибач, - я лежала на столі, придушено схлипуючи.
- Коли в мою чарку впала та муха й почала тонути, то я без задньої думки сказав, що утопленицю можу оживити.
Вухос, який спостерігав секунду тому, як вона опускається на дно чарки й застигає трупом, відповів, що це неможливо. І що я заливаю.
Поки ми сперечалися, муха остаточно перестала смикати лапками.
Ми вдарили по руках, і я підчепив її виделкою та поклав на відкриту долоню.
Насипав поверх неї дрібку солі та прикрив другою долонею. Я вже не пам'ятаю яку молитву підносив для затягування процесу осушення мухи, але коли розгріб горбок солі та допоміг вибратися комасі, то був нагороджений сповна! Щоправда, через два тижні він ляпнув про мої здібності до воскресіння в одній жіночій компанії й мені довелося відбиватися від охочих воскресити улюблених песиків та котиків кілька місяців поспіль. Поки ця історія не забулася.
Мені подобався цей чоловік, після другого кухля пива, я несподівано зрозуміла, що його усміхнений погляд, якнайкраще справляється із завданням відволікання від не дуже приємного дня.
Коли він запропонував мені лікоть після пабу, я засунула свою долоню в тепло його тіла, й глибоко вдихнула залишки запаху його туалетної води.

Гіркі ноти цитрусових й трохи яблучних акцентів спліталися в дивовижну суміш, що змушувала представляти яблучний пай із цитрусовими нотами. Затишне відчуття  - надійності, вірності та взаєморозуміння. Дивно тут відгукуються в мені запахи, - наголосив здоровий глузд на краю свідомості.
У передпокої я потягла його у бік пральні й продемонструвала схованку Поллі.
- Як гадаєш, я можу хоч чимось допомогти їй?
- Давай я поставлю бочку назад, а про те, як й чим допомогти домовому духу ми подумаємо після закінчення розслідування.
- Давай, - я була вдячна за чоловічу силу, за вечерю та за те, що на мене дивляться так проникливо.
Він завмер біля дверей, - послухай, Катріно, якщо я принесу тобі сімейну книгу легенд, ти не поширюватимешся звідки вона у тебе?
- Да ти що! Ні звичайно ж, - я віддячу тобі за такий презент, ну не знаю, тим чим захочеш! І буду дуже охайною при читанні!
- Тоді я хочу, щоб ти супроводжувала мене з інспекцією до театру, за два тижні, - озвучив він свої побажання.
Я стріпнула пару разів віями, намагаючись зрозуміти, чим загрожує така пропозиція від члена команди.
- А Августин не покарає?
- Думаю, що тобі вже підвищать рівень доступу, і я із задоволенням проведу посвяту в таїнство інспекції.
І так він це сказав, що я відчула й запах попкорну, й відчуття останнього ряду в кінотеатрі та обов'язковий поцілунок від симпатичного хлопця, що викликає прискорений пульс та помутніння розуму.
- Тоді я згодна.
- Буду за півгодини, - киває він мені й зникає за дверима.
Я бреду коридором, не звертаючи уваги на те, що якось підозріло темно і тихо в ньому. Коли зі спальні Августина вивалюється Поллі й голосно чхає, я підскакую та прикушую язика.
- Що трапилося? – запитую у припорошеної пилом старенької, що незрозуміло звідки взялася.
- Сестра господаря повернулася, - шепоче привид й спритно линяє в мою спальню, а з кухні вискакує хтось іта репетує на весь коридор, - ага, ти попався!
Я чхаю за Поллі, тому що пил, що кружляє в коридорі, лізе в ніс і змушує знову й знову чхати.
- Ти хто, - дівчина нарешті добирається до моєї тушки й смикає мене за рукав.
- Апчхі, - відповідаю їй, а потім затискаю двома пальцями ніс і як на зорі кар'єри в морзі відкриваю рота. Хоч як це дивно, це допомагає.

- Я Катріна.
- Судячи з твого одягу ти підпорядкована братові? - тягне вона в одразу посвітлілому коридорі.
- Ага, я шаманка, - вирішую взяти бика за роги, особливо з цією не в міру пустотливою дівчиною.
- Та НУ! - схоже вона не дуже вірить, і я піднімаю бубон на рівень чола й з усієї дурі прикладаюся до нього лобом.
Не знаю, чи ми за ці три дні настільки добре порозумілися з Поллі, чи вона чатувала під дверима, але, коли бабуся опиннилася за моєю спиною, дівчина округлила очі й несподіванно гикнула.
- Хто це, - заїкнувшись три рази спитала вона.
- Домовий дух!