За чорним склом виявився чорний кабінет. Я навіть не сильно й здивувалася з огляду на обстановку квартири Августина.
Єдиною відмінністю можна вважати деякі акценти білого. Світло, за відсутності вікон, безжально лили лампи, й при цьому їх розташування так вміло грало тінями, що перетворювало приміщення на великий загадковий ребус. В першу секунду я навіть не зрозуміла, де стілець, а де його тінь, так майстерно висіла його проекція в повітрі.
- Сідайте, - м'яким наказом підштовхнув Августин.
- Мозгоправ, якийсь, - майнула думка, поки я дійшла до стільця та вмостилася на нього. Хоча до останнього й сумнівалася, що він справжній.
"Ага, мене перевіряли" - клацанням пальців освітлення повернули до нормального рівня й крізь тіні проступило високе шкіряне крісло, кілька полиць за спиною начальника, а химерна ваза на поверхні столу перетворилася на функціональний набір з олівцями, ручками, та іншим канцелярським непотрибом.
- Чим би дитя не тішилося, - закотила я погляд на стелю. Вона була біла, а значить, любов до чорного — це якась фішка.
Августин сів у крісло й дістав із шухляди столу тонку чорну папку.
Потер обкладинку пальцем, та тільки після цього відкрив її.
Підтолкнув її по столу в мій бік, - стандартний контракт, читайте.
"Нарешті я дізнаюся, в яку таємну організацію я вляпалася, настільки незвичайним чином" - я почала вчитуватися в пункти договору між відділом дізнання, надалі іменованим Компанією й шаманкою, надалі називається член команди про нижченаведене.
- Так, обов'язки члена команди – порожньо.
Хоча місце для перерахування цих обов'язків достатньо, через пристойний шматок після цього перераховувалися зобов'язання, які брала на себе Компанія.Так, зобов'язується забезпечити повне забезпечення, угу, форма, угу, житло, чудово, ага, грошове забезпечення. Дрібний текст, випробувальний термін, три місяці, зрозуміло. Зрозуміло що нічого не зрозуміло.
- Є питання? - на мене дивилися майже чорні очі. Шоколад волосся та шоколад очей пробуджували в мені невластиве бажання надкусити цю шоколадку, ще з ранку я відчула, що час від часу мій ніс уловлював запахом дорогого чорного шоколаду, лайма та перцю чилі. Ось й знову при прямому протистоянні поглядів мій рот наповнився цим смаком.
- Я пам'ятаю, що ви сказали, що для мене ви цар та бог у вашому підрозділі, - погляд обпалив, але радше задоволено, ніж карально, - але мені що, звертатися до вас цар? Чи бог?
- Не у вашому, а у нашому, - поправив він, - я бачу, що ви ще й жартівниця?
Я зобразила найсерйозніший вираз обличчя, на який була здатна у цій ситуації.
- У крайніх випадках, для стислості ви можете називати мене кепом.
Я кивнула, вирішивши відкласти з'ясування аспектів рангів членів команди.
- А мої обов'язки? - задала питання, якого він чекав.
На стіл зверху договору поклали пошарпану картонку, назва у якої була: «Службова інструкція шаманки відділу дізнання».
Я важко зітхнула й почала читати те, що належить мені робити за обіцяні в контракті смаколики.
Якщо коротко, то на моєму сумлінні була комунікація з духами. Ці самі духи були невидимі, нечутні, як правило, й для допиту такого роду свідків залучалися шамани. Найчастіше під підписку про нерозголошення. Я прокрутила в голові пункти інструкції та, прислуховуючись до своєї інтуіції, розташувала шаманів десь посередині між адвокатами та фінансовими консультантами. На роботу ці високооплачувані фахівці в органи влаштовувалися рідко. Навіщо служити, якщо можна мати потрібну практику й спати спокійно ночами?
Й тим підозрілішим виглядала вакансія та моє феєричне влучення в цю компанію горячих мачо. Інтуїція кричала про те, що не дарма у контракті пропущено мої обов'язки.
- Я вперше бачу, щоб обов'язки члена команди, що вказані в контракті мали б такий вигляд, - й помахала інструкцією зображуючи віяло.
- Після проходження випробувального терміну, ви підпишіть цей договір кров'ю, - лютий мороз пробрав мою печінку. - Перша крапля, що впаде на обов'язки – виявить весь список.
- Яка цікава у вас перестраховка! - якби не цей кіт у мішку, можна було б радіти.
- Якщо ви нам не підійдете, якщо ми вам не підійдемо, та якщо ви опинитеся не тією, ким здаєтеся, - він замовк, а я зависла на порожніх рядках, намагаючись вгадати, про що ж може йтися, у цьому на вигляд простому контракті , який передбачає – наша служба й небезпечна, й важка, та на перший погляд її ніби й не видно.
- Але ж я вже погодилася, - підняла на нього погляд.
Він потягнувся до письмового приладу та витяг тонкий стилет. Провів по лезу вогнем, яке висік як справжній фокусник двома пальцями, та обпалив ним лезо.
- Краплю крові на інструкцію, - повідомив, простягаючи мені стилет.
"Куди я потрапила" - застрибала моя внутрішня коза між апетитною капустою, намагаючись вирішити споконвічну загадку, з'їсти або понадкушувати. Я так розумію відпрошуватися в туалет не варіант, як і питати поради у тазика.
Я забрала стилет й кольнула ним палець. Три місяці випробувального терміну, я сподіваюся, протримаюся завдяки знанням, отриманим у тому іншому житті, а далі подивимося.
Тяжка крапля впала на інструкцію й рядки цього пошарпаного документа засвітилися в повітрі між нами.
- Чи клянешся ти Катріна, - почав читати їх Августин, - віддати всі сили та вміння у справі упіймання небезпечних злочинців, сприяти у розкритті злочинів, до останнього подиху зберігати таємницю та бути взірцем непідкупності, моральної чистоти та скромності.
А я передбачувано відповіла – клянусь.
Хоча на чистоті та скромності пальці все ж схрестила. На них усіх без посиленого слиновиділення не глянеш, й, хоча я була противницею службових романів, але щось підказувало мені, що встояти буде ох як не просто.
- І ось ще що, Катріна, у зв'язку з тим, що співробітники Управління живуть у кампусі, я, звичайно, міг би посприяти в якнайшвидшому виділенні вам кімнати, - але в кампусі зараз живуть тільки чоловіки. Готелі зайняті. Якщо ви готові потерпіти, до кінця тижня, то після закінчення перлового лову, ми дозволимо вам вибрати будь-яке житло на ваш розсуд та не будемо обмежувати бюджет.
Я кивнула, тому що перспектива опинитися в казармі повній чоловіків, хоч й хвилювала розум, але й малювала великі неприємності на м'яке місце, краще вже зачекати до кінця тижня та вибрати найсолодше місце з пропонованих.
- Тоді за вами до кінця тижня буде закріплено спальню в моєму будинку, - повідомив він, підтверджуючи мій здогад.
От би ще з'ясувати, фахівець якого профілю наш незрівнянний кеп, але думаю, що не поспішатиму гнати коней, розгадувати загадки варто в тиші й на свіжу голову.
- Я можу йти?
- Так, Сіазон підготував все й чекає на вас. Й Катріна, ваш інструмент, не можна сховати до збройової? А то ви з ним, - він зам'явся, а я не стала змушувати підбирати не дуже образливі порівняння.
- Якщо для нього виділять окрему полицю.
- Гракас, - він трохи підвищив голос, - зачини інструмент шаманки у сейф для особливо небезпечних доказів, сподіваюся, що найближчим часом він нам не знадобиться.
Й кивнув мені, – не прощаюся.
#1914 в Детектив/Трилер
#782 в Детектив
#8984 в Любовні романи
#2020 в Любовне фентезі
Відредаговано: 23.06.2022