Розділ 14 "Бурхлива річка". Сторінка 200

— Добре, леді. Чекатимемо на вас увечері, — кивнув Девід, після чого вони з Джо синхронно схилили голови й безшумно вийшли зі світлиці, залишаючи сестер наодинці з їхніми зборами.

Тим часом у столиці, за важкими дубовими дверима королівських покоїв, панувала важка, майже задушлива атмосфера. Альба сиділа на краю ліжка, дивлячись кудись у порожнечу перед собою.

Двері різко відчинилися, і в кімнату зайшов Ашаір. Його обличчя було темним від ревнощів, що роз'їдали його зсередини останні місяці, а в очах горів небезпечний, майже божевільний вогонь. Він повільно наблизився до дружини, зупинився навпроти і різко впився в неї важким, підозрілим поглядом.

— Дивись на мене, Альбо, — процідив він крізь зуби, і його голос звучав тихо, але в ньому бриніла погроза. — Скажи мені правду. Доки я був зайнятий державою, доки зради розривали країну... ти бувала наодинці з іншими. Ти проявляла якісь почуття до інших чоловіків при дворі? Хоча б погляд, хоча б слово?

Альба підняла на нього свої холодні, порожні очі. У них не було ні страху, ні виправдовувань — лише втомлена відраза до цього допиту.

— Ні, — відповіла вона рівно і твердо. — Я ніколи не давала приводу для подібних підозр. Ти знаєш це так само добре, як і я.

Ашаір гірко й зневажливо хмикнув, не вірячи жодному її слову. Параноя та отрута придворних пліток остаточно затьмарили його розум. Він нахилився до неї, різко вхопивши її за підборіддя, і зазирнув просто в очі, випльовуючи кожне слово, наче вирок:

— Не бреши мені! Ти гадаєш, я сліпий? Ти думаєш, я не бачу, як усі навколо дивляться на тебе? Слухай мене уважно, Альбо... Якщо це дитя народиться і не матиме моєї зовнішності, якщо в його жилах тектиме кров якогось зрадника чи фаворита — я не стану слухати твої виправдання. Цього ж дня я особисто відсічу голову тобі, а потім знайду і твого брата, щоб розправитися з ним так само. До біса клятви й корону.

Він різко кинув її обличчя назад, випростався і відступив на крок, важко дихаючи від люті, залишаючи Альбу наодинці з цим крижаним жахом.