Розділ 14 "Бурхлива річка". Сторінка 191

Минув місяць. За цей час внутрішня напруга в Колдстоуні сягнула межі, але тут стіни жили своїм ритмом.

У тронній залі панувала густа, важка тиша. Лорд Макто сидів на високому кам'яному троні, зосереджений та похмурий. Під очима засіли сліди втоми від постійних турбот про безпеку земель. Поруч із тронним підвищенням звично стояли його радники, тихо перешіптуючись щодо нових донесень зі східних кордонів. Раптом важкі дубові двері відчинилися.

Службовець гучно оголосив прибуття гостя:

— Лорд Гербер прибув до Колдстоуну!

Лорд Гербер — стрункий чоловік із витонченими рисами обличчя та охайним темним волоссям, у дорогих і бездоганно скроєних дорожніх шатах — упевненим та спокійним кроком увійшов до зали. Поруч із ним йшла його дружина Джоана Парен, чия стримана краса та шляхетна постава привертали до себе увагу. Вони зупинилися за кілька кроків від трону і з повагою вклонилися лорду Макто.

Макто підняв погляд на гостя.

— Вітаю вас у Колдстоуні, лорде Гербере, і вас, леді Джоано, — голос Макто звучав стримано, але гостинно. — Радий бачити вас тут, у безпеці. Що привело вас до мого дому?

Лорд Гербер зробив крок уперед, поправивши манжети камзолу, і подивився на Макто прямим, відкритим поглядом. Радники на підвищенні напружено замовкли, прислухаючись до кожного слова.

— Лорде Макто, ми прибули сюди не просто як мандрівники, — спокійно і твердо відповів Гербер. — Те, що коїться в Мідному Камені під наглядом Лілії Вудкос, переходить усі межі розумного. Ми бачимо, як Колдстоун тримається на ваших плечах, і я хочу запропонувати вам те, у чому столиця зараз відмовляє кожному — повну підтримку мого дому, мої ресурси та вірних людей. Я готовий допомогти вам захистити ці землі та навести лад, бо майбутнє цього краю залежить від тих, хто має чисту голову і тверду руку.