Мідна Королева
Розділ 13 "Зелена кров". Сторінка 190
Ашаір різко відвернувся від матері, стиснувши кулаки так, що побіліли суглоби. Його погляд зупинився на язиках полум'я в каміні, а в голосі вчувалося приховане роздратування і водночас тверда впевненість у власній дружині.
— Вона не робила нічого поганого, мамо, — різко кинув король, не дивлячись на неї. — Альба просто поводилася ввічливо. Вона посміхалася і лордам, і шляхетним жінкам цього жахливого двору, бо такий її обов'язок — бути гостинною господаркою нашого дому, а не заляканою затворницею. Її ввічливість не означає легковажності.
Лілія важко зітхнула, закотивши очі з таким виглядом, ніби розмовляла з безнадійно тупим підлітком. Вона повільно піднялася з крісла, підійшла до сина і різко поклала руку йому на плече, примушуючи зустрітися з нею поглядом.
— Ввічливість? — її голос пролунав як ляпас, холодна і жорстка істина досвідченої інтриганки. — Запам'ятай раз і назавжди, мій наївний сину: справжня жінка при владі не має розкидатися посмішками направо і наліво. Вона не має нікому дарувати свою прихильність чи дивитися комусь в очі довше, ніж це необхідно. Справжня королева йде коридорами з рівною, прямою спиною, дивлячись крізь людей, думаючи виключно про себе, про своє виживання та своє майбутнє. А твоя Альба — ще надто зелена й дурна, щоб це зрозуміти. І якщо ти не відкриєш очі зараз, її довірливість знищить і її, і нас усіх.
#1360 в Фентезі
Відредаговано: 31.08.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
