Мідна Королева
Розділ 13 "Зелена кров". Сторінка 181
Елеонор завмерла з розстебнутою брошкою в руках, її сині очі широко розплющилися від усвідомлення, а подих на мить зупинився. Натомість Альба, помітивши раптову мовчанку та тривогу на обличчі подруги, тривожно нахмурила темні брови.
— Що сталося, Елеонор? — тихо запитала королева, злегка насупившись і дивлячись на неї знизу вгору. — Чому ти так дивно дивишся на мене? На моїй сукні пляма чи щось порвалося?
Елеонор повільно підняла погляд від округлого живота подруги прямо їй в очі. У її погляді змішалися переляк, усвідомлення та гаряче бажання захистити королеву від небезпек цього замку.
— Твоє тіло змінилося, Альбо... — тремтячим, ледь чутним шепотом відповіла Елеонор, зробивши крок ближче й обережно торкнувшись її плеча. — Ти не поправилась. Сукні тиснуть не через зайві страви за королівським столом. Ти... ти вагітна. На місяці другому, не менше.
Альба різко затамувала подих. Вона опустила погляд на власний живіт, прикриваючи його тонкою тканиною сорочки. На мить у кімнаті стало настільки тихо, що було чутно, як за вікном вітер гойдає гілки дерев.
— Вагітна?.. — повторила вона наче у маренні, а на її блідому обличчі відобразився складний вирій почуттів: страх перед Лілією, тривога за майбутнє і прихований крихітний промінь надії. — Я... я справді помітила, що стала швидше втомлюватися, але думала, що просто поправилась від цього палацового життя і постійних нервів... Навіть у думках не було...
#1360 в Фентезі
Відредаговано: 31.08.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
