Мідна Королева

Розділ 13 "Зелена кров". Сторінка 178

Альба злегка нахилила голову, а її сірі очі пильно й уважно зупинилися на обличчі кремезного лорда. У її погляді читалася не просто світська цікавість, а справжня тривога молодої правительки, яка звикла відчувати навіть найменші коливання політичного повітря.

— Так швидко, мілорде? — м'яко, але з прихованою владністю перепитала Альба, роблячи крок уперед. — Ви ледве переступили пороги тронної зали, а вже говорите про від'їзд. Невже щось сталося? Чи хтось із мого двору якимось чином образив вас або леді Джоану? Скажіть мені відверто.

Лорд Гербер гірко хитнув головою, а Джоана ледь помітно торкнулася рукою рукава чоловіка, наче застерігаючи від зайвої відвертості з королевою. Проте старий лорд, чия гордість постраждала в тронній залі, не збирався приховувати правду перед онукою покійної Шанелли — до того ж, до Альби він завжди відчував певну приховану повагу, якої зовсім не мав до її чоловіка чи свекрухи.

— Ви надто добрі, Ваша Величносте, що помічаєте це, — спокійно й низько відповів Гербер, дивлячись прямо їй в очі. — Ніхто з ваших служників не образив нас особисто. Але повітря цього палацу стало занадто задушливим для тих, хто говорить правду. Ваша королева-мати Лілія зустріла нас із такою крижаною ненавистю, ніби ми привезли не зерно й вірність, а чуму. Вона відмовилася від нашої допомоги ще до того, як король Ашаір встиг вимовити хоч слово.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше