Розділ 13 "Зелена кров". Сторінка 174

Девід Айс поправив комір свого кафтана, спираючись ліктями на стіл, і кинув на Макто зацікавлений погляд, що віщував нові політичні новини.

— Якщо вже ми заговорили про вигідні шлюби та зміцнення кордонів, Ваша Світлосте, варто згадати нашого спільного радника, Сема Сноухілла, — промовив Девід, трохи понизивши голос. — Сем не гаяв часу. Він уже знайшов собі дружину десь далеко на сході, і тепер за його спиною стоять власні вірні васали з її роду. Це значно розширює наш географічний вплив за межі самої Півночі.

Макто задоволено кивнув, ледь помітна посмішка торкнулася куточків його губ. Він цінував амбітність своїх людей, особливо коли вона йшла на користь усьому дому Сеулл.

— Сем зробив гарну справу для Півночі, — схвалив його дії молодий лорд, переводячи погляд на Джо та Девіда. — Розумний шлюб на сході — це міст до нових ресурсів і безпеки, яких нам так не хватає. Якщо він зміг заручитися підтримкою східних васалів, то й нам варто діяти рішуче, а не просто чекати, поки південні стіни почнуть тріщати під вагою інтриг Мідного Каменя.

Девід Айс злегка нахилився вперед, примхливо піднявши темні брові, і перевів погляд на радника Джо.

— А що щодо Елеонор Хайм? — несподівано запитав він, згадуючи молодшу сестру Джо та Крістона, яка була на два чи три роки молодшою за своїх братів-близнюків і славилася не лише своєю вродою, а й чималим політичним потенціалом. — Вона зараз вільна? Шлюб із кимось із дому Хайм міг би навіки зацементувати нашу єдність із Білим Мармуром.

Джо миттєво насупився, у його синіх очах спалахнув захисний блиск старшого брата, який чудово знав ціну подібним союзам. Він різко заперечливо похитав головою, навіть не даючи часу на роздуми.

— Навіть не думай про це, Девіде, — сухо і рішуче відповів Джо. — Така пропозиція нам абсолютно не вигідна. Елеонор — моя кров, і видавати її заміж просто заради політичного розрахунку в межах тих самих кордонів не має жодного сенсу. Нам потрібні нові союзи зовні, а не замкнене коло всередині Півночі.

Макто Сеулл уважно подивився на них і важко підтвердив, погоджуючись із доводами десниці:

— Джо має рацію, Девіде. Ми шукаємо розширення впливу, а не зміцнення того, що й так належить нам за право крові чи вірності. Нам потрібна партія, яка принесе нові землі, нові ресурси та справжню вагу на політичній карті, а не просто черговий титул у сусідньому замку.