Баста Сефтті спирався на свою палицю, важко дихаючи, і кинув на племінника суворий, майже докірливий погляд.
— Ваша Величносте, — хрипко промовив десниця, звернувшись до Ашаіра, — королева-мати надто глибоко застрягла у своїх давніх образах і примарах минулого. Якщо ви й надалі будете шукати в її очах дозволу на кожен крок, то трон під вами хитатиметься сильніше, ніж ці кам'яні стіни. Ви — король, і вам настав час навчитися вирішувати державні справи самостійно, не озираючись на її віяло.
Ашаір промовчав, стиснувши пальці на підлокітнику трону, але в його погляді промайнула тінь сумніву й роздратування.
Тим часом за воротами тронної зали, у прохолоді королівського саду, куди раніше пішли Альба з Елеонор, тепер прогулювалися лорд Гербер та його дружина Джоана Парен. Вони йшли тихими алеями, далеко від сторонніх вух, обговорюючи ганебний прийом і крижану зневагу королеви-матері.
— Її гординя засліплює весь цей палац, Джоано, — низьким, сердитим голосом мовив Гербер, зупинившись біля фонтану й дивлячись на відображення свого суворого обличчя у воді. — Лілія живе у страху перед власними тінями. Нам тут більше нічого ловити. Я думаю, нам варто зібрати людей і вирушити на північ — до Колдстоуна, родового замку дому Сеулл. Там зараз офіційно править Макто Сеулл — онук покійної Шанелли та рідний брат нашої молодої королеви Альби. Можливо, з ним ми знайдемо спільну мову швидше, ніж із цими вискочками.