Мідна Королева
Розділ 13 "Зелена кров". Сторінка 166
Тихенький, але наполегливий стукіт у дубові двері порушив спокій покоїв. Альба навіть не здригнулася — вона лише ледь помітно повела плечем і спокійним, але владним голосом кинула служниці:
— Відчини, Енн.
Юна Енн Флорбрейк поспішно вклонилася і відчинила важку стулку. На порозі стояла Елеонор — найкраща подруга королеви, чия присутність завжди приносила хоч трохи тепла в ці холодні кам'яні стіни. Золоте волосся дівчини сьогодні прикрашала легка синя прозора хустка, що грайливо спадала на плечі, а сама вона була одягнена у витончену блакитну сукню, оздоблену вигадливими темно-зеленими візерунками, які перегукувалися з королівським вбранням.
Глибокі сині очі Елеонор відразу знайшли Альбу. У них не було ані придворного лицемірства, ані холодної поваги — лише щира, тепла турбота. Не чекаючи запрошення, Елеонор стрімко підійшла до подруги й міцно обійняла її, наче намагаючись захистити від важких спогадів.
— Ти знову занурилася у свої думки, Альбо, — м'яко мовила Елеонор, відступаючи на крок і лагідно тримаючи її за руки. — Цей рік був важким для нас обох, але стіни цих покоїв тебе просто задушать. Ходімо в королівський сад. Вечірнє повітря свіже, а троянди якраз розпустилися — нам обом потрібно трохи спокою і свіжих новин, далеко від вух радників.
#1409 в Фентезі
Відредаговано: 31.08.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
