Розділ 11 "Синій на жовтому". Сторінка 151

— Доброго ранку, Рідо Айлет, — лагідно мовила Альба, зупиняючись біля клумби й спостерігаючи, як стара жінка дбайливо торкається тендітних стебел.

Ріда Айлет здригнулася від несподіванки, обережно підвелася, спираючись рукою на землю, і з теплою усмішкою глянула на дівчину. 

— Ох, ваша величність... — тихо промовила стара жінка, намагаючись схилити голову. — Не очікувала побачити вас тут так рано. Сподіваюся, сад зустрічає вас лагідніше, ніж холодні стіни замку.

— Тут набагато спокійніше, ніж усередині, — відказала Альба, присідаючи навпочіпки поруч із нею й проводячи пальцями по пелюстках лілій. — Дякую вам за ту скриньку з сережками. Вони... нагадують мені про дім. І про те, ким я є насправді, попри всі ці корони та примусові шлюби.

Ріда Айлет лагідно поклала свою зморшкувату долоню поверх руки Альби.

— Твоя бабуся Шанелла була б горда тобою, дитино. Ти маєш холодний розум і гаряче серце — єдине, чого бояться ці південні зграї. Але будь обережна. Змії тут ховаються навіть під найкрасивішими квітами.

У цей же час, високо нагорі у стінах замку, за цією розмовою з вузького вікна спостерігала Аннета.

Вона стояла у тіні важких портьєр, тримаючи в руках таці з непотрібними паперами, а її очі звузилися від злоби й параної. Дивлячись на те, як нова королева розмовляє зі старою прислугою, Аннета здригнулася від власних чорних спогадів. Її думки мимоволі повернулися до минулого — до того страшного дня, коли вона власноруч підсипала отруту в чашку батька Селії, тодішньої принцеси Сеулл. Тоді нічого не підозрююча Ріда Айлет, виконуючи свої обов'язки, піднесла таці з тим фатальним чаєм нічого не знаючому господареві.

Правда спливла на поверхню так швидко, як і кров на білому камінні. За смерть господаря жорстоку ціну заплатила саме Ріда Айлет — за наказом Лілії Вудкос, старій жінці жорстоко викололи око, зробивши вічною каторжницею замку, тоді як справжня вбивця, Аннета, сховалася за чужими спинами і вижила. Бачачи, як Альба тепер довіряє цій скаліченій жінці, Аннета відчула, як холодний страх стискає її горло: якщо правда про отруту вилізе назовні зараз, коли при владі стоїть незламна Альба, на них із королевою Лілією чекає куди страшніша розплата.