Мідна Королева
Розділ 11 "Синій на жовтому". Сторінка 150
Альба закінчила розчісувати волосся, впевнено випрямилася і впевненим кроком вийшла за пороги власних покоїв. Зміни в замку відчулися одразу: щойно коридорними плитками застукотіли її кроки, усі служниці, які прибирали прольоти або несли важкі таці, миттєво завмирали й низько схиляли голови.
— Ваша величнiсть... — несміливо й тремтяче лунало звідусіль.
Альба не зупинялася. На її губах грала легка, майже непомітна, але спокійна посмішка. Вона м’яко й невимушено махала їм рукою, даючи зрозуміти, що цей новий статус анітрохи її не лякає і вона не збирається будувати з себе тирана для простих людей.
Минувши лабіринти коридорів, вона вирішила вийти на свіже повітря. Замковий сад зустрів її теплим ранковим подихом вітру та ароматом розквітлих троянд. Прогулюючись вимощеними доріжками між акуратно підстриженими кущами, Альба помітила знайому постать.
Старенька Ріда Айлет у простому, але охайному вбранні старанно обрізала зів’яле листя та прополювала бур’яни на клумбі з білими ліліями. Її зморшкуваті руки працювали напрочуд упевнено й зосереджено. Альба тепло усміхнулася і рушила до неї.
#1412 в Фентезі
Відредаговано: 31.08.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
