Мідна Королева
Розділ 10 "Північна Діва". Сторінка 125
Сонце ще не встигло повністю залити Мідний Камінь своїм ранковим світлом, коли Альба остаточно здалася в боротьбі з власними думками. Залишатися в ліжку після такого видіння було неможливо — перед очима й досі стояли буремні хвилі, розпечені скелі та величні тіні левіафанів, що здіймалися з морської безодні.
Вона різко скинула ковдру і босоніж пройшла холодною кам’яною підлогою до умивальника. Наливши в м’яку мідну чашу свіжої крижаної води, Альба занурила в неї обличчя. Холод миттєво обпалив шкіру, проганяючи залишки сну та змушуючи мозок працювати чітко й холодно.
Вона підняла голову, дивлячись на власне відображення у важкому бронзовому дзеркалі. У погляді читалася рішучість. Жодної слабкості перед королевою Лілією вона не покаже.
Альба взяла до рук гребінь із різьбленої кістки і повільно, пасмо за пасмом, почала розчісувати своє довге волосся. Кожен рух був розміреним і вивіреним, наче вона готувалася не до чергової палацової інтриги, а до справжнього бою, де кожен нюанс мав значення. За вікном замок поступово прокидався, не підозрюючи, які бурі назрівають як у його стінах, так і далеко за його межами.
#1310 в Фентезі
Відредаговано: 04.09.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
