Мідна Королева
Розділ 10 "Північна Діва". Сторінка 115
Сон ніяк не йшов до Альби. Дівчина ворочалася на широкому ліжку, скидаючи важку ковдру, але липке відчуття тривоги нікуди не зникало.
Коли вона нарешті провалилася в глибокий, важкий сон, видіння повернулося знову.
Перед її очима розгорнувся величний, екзотичний пейзаж. Під палючим сонцем незнайомого краю, де височіли дивовижні палаци з білого каменю, оповиті буйною зеленню, на величезній віверні сиділа та сама юна дівчина з білосніжним волоссям. Шкіра незнайомки сяяла, немов перлина, а сама вона впевнено тримала поводи крилатого монстра, чия луска переливалася кольорами нічного неба, всіяного зірками. Навколо них, схилившись до самої землі у глибокому, майже релігійному трепеті, стояли сотні людей, вдягнених у строкатий, легкий тропічний одяг. Вони вітали наїзницю як своє божество чи справжню володарку цього незбагненного світу.
Велич і свобода цього сну різко обірвалися, коли крізь щілини важких оксамитових завіс пробився перший холодний промінь ранкового сонця.
Альба розплющила очі. У кімнаті панувала тиша. Ранок нового дня в Мідному Камені вступив у свої права, приносячи із собою нові інтриги, які не дадуть їй спокою.
#1421 в Фентезі
Відредаговано: 31.08.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
