Хенн не зупинявся, випльовуючи нові отруйні слова, насолоджуючись кожною секундою її агонії. Його голос лунав у заціпенілій залі все жорстокіше і бридкіше, б'ючи по найболючіших ранах розбитої принцеси.
— Ти — всього лише нікчемний плід гріха! — задихаючись від люті й власної величі, викрикнув Хенн, замахуючись важким мечем. — Потворна, брехлива баришня, незаконнороджена спадкоємиця, що...
Він так і не домовив.
У ту ж мить повітря розсік глухий, свистячий звук смертоносної сталі. Ейліс Сеулл з блискавичною швидкістю виринув із тіні біля колонади. Його важкий дворучний меч здійнявся в повітря і з неймовірною, дикою силою опустився зверху вниз. Гострий клинок розколов череп Хенна рівно на дві частини, обірвавши його слова потоком крові та бруду. Бездиханне тіло Вудкоса важко рухнуло на кам'яну підлогу.
Селія відсахнулася назад від фонтану гарячої крові, що бризнула на її сукню, і з жахом кинула закривавлений кинджал на підлогу. Вона важко дихала, закривши обличчя руками.
Перш ніж натовп у залі встиг оговтатися від шоку, Ейліс рішуче підійшов до принцеси. Незважаючи на її опір і тремтіння, він міцно схопив Селію за руку, витягаючи її вперед із кривавого кола.
Ейліс підняв темний, хижий погляд на короля Макто, який застиг біля трону, і холодно, на весь голос промовив:
— Досить крові на сьогодні, Ваша Величносте. Цю жінку забираю я. Принцеса Селія Сеффті стане моєю законною дружиною.