Мідна Королева

Розділ 8 "Лісова наречена". Сторінка 80

Крокуючи по крутих кам'яних сходах, що вели до головного входу палацу, Лілія важко піднімала поли своєї сукні. Кожен крок відлунював у її пам'яті болісними спогадами. Мабуть, востаннє вона була тут майже три роки тому — на пишному турнірі, влаштованому на честь 15-річчя принцеси.

Тоді все здавалося зовсім іншим. На трибунах майоріли яскраві стяги, а повітря було просякнуте святом, аж поки спис супротивника з жахливим тріском не влучив у обладунки її брата. Вона й досі виразно чула той моторошний крик Ейчелла і хрускіт кістки, коли його ліву ногу було зламано. Того дня світ перед очима чотирнадцятирічної Лілії потемнів, і вона знепритомніла прямо на руках у наляканих служниць. Тепер Ейчелла більше немає, а той самий замок, який приніс у її дім стільки біди, зустрічав її як майбутню королеву.

Важка королівська варта в сяючих обладунках синхронно випросталася й загриміла списами об плити. З глухим гуркотом масивні дубові двері, оздоблені чеканною міддю, повільно розчинилися перед леді Вудкос.

Лілія випростала спину, приборкала тремтіння в руках і зробила впевнений крок уперед, переступаючи поріг Мідного Каменю. Прохолодне, величне повітря замку миттєво огорнуло її, замикаючи за її спиною минуле й відкриваючи двері до нової, небезпечної гри.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше