Мідна Королева
Розділ 5 "Левиця Тріфоресту". Сторінка 59
Двері покоїв тихо рипнули, і всередину увійшла нова служниця принцеси — Марша Трівент. Тримаючи на срібній таці сувій із королівською печаткою, дівчина низько вклонилася:
— Ваша високосте, щойно прибув гонець зі столиці. Лист від вашого батька, короля.
Селія мовчки забрала пергамент. Навіть не глянувши на Маршу, вона зробила декілька кроків убік і встала біля вузького вікна, де крізь дубові гілки пробивалося бліде світло.
Позаду неї продовжував гудіти тихий, старечий голос Хенна Вудкоса. Старий лорд ніжно погладжував холодне чоло сина, намагаючись підбадьорити його:
— Бачиш, Ейчелле, рідні стіни завжди лікують... Замок Тріфорест простояв віки, і наше коріння тут міцне. Скоро тобі стане краще, ти наберешся сил, і все владнається. Ми вдома, сину.
Ейчелл лише важко й переривчасто сопів у відповідь, ледь здригаючись від болю.
У цей час Селія зламала сургучеву печатку й розгорнула пергамент. Її очі швидко бігали рядками королівського листа, і з кожним прочитаним словом її обличчя дедалі більше кам'яніло, а пальці міцніше стискали папір.
У листі її батько, король Макто, офіційно сповіщав, що у Тронній залі столиці відбулася урочиста церемонія: маленького Сільва було офіційно короновано як спадкоємця престолу.
Принцеса застигла біля вікна, слухаючи, як за її спиною Хенн розмірковує про майбутнє свого роду, поки її власне майбутнє та права на корону щойно остаточно згоріли у столиці.
#1426 в Фентезі
Відредаговано: 31.08.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
