Мідна Королева
Розділ 4 "Принцеса та жолудь". Сторінка 55
Важкі двері розчинилися, і до покоїв королеви повільно зайшла Селія.
Шанелла, не випускаючи з уваги жодної деталі, одразу ж гостро зміряла доньку поглядом з голови до ніг. Її очей не оминули зміни у фігурі принцеси.
— Тобі варто їсти менше солодких тістечок, Селіє, — сухо й зауважливо мовила королева, розгладжуючи свою темно-блакитну сукню. — Ти помітно розповніла за останні місяці.
Селія лише ледь помітно посміхнулася й дещо демонстративно закотила очі, звикнувши до маминих постійних кпинів. Вона мовчки підійшла до дитячого ліжка й сіла на килим поруч із маленьким Сільвом. Хлопчик одразу ж зрадів появі сестри, тягнучи до неї дитячі рученята. Він зацікавлено схопив довгу, світло-руду косу Селії, перебираючи її пальчиками, і дзвінко вимовив:
— Се-лі-я!
Принцеса щиро посміхнулася братикові, розм'якшившись від його лепету, але спокій перервав суворий голос Шанелли:
— Тобі вже час подумати про власних дітей, донько. Рік минув, а в покоях Вудкосів досі порожньо. Королівству потрібен спадкоємець.
Посмішка миттєво зникла з обличчя Селії. Вона згадала свого хворобливого чоловіка Ейчелла, згнилу ногу й солодкуватий сморід, що панував у їхніх покоях, а також лист від Дори, який спалила в каміні.
— Я краще відмовлюся, — холодно й відрізано відповіла Селія, навіть не підводячи очей на мати та продовжуючи гратися з маленьким Сільвом.
#1411 в Фентезі
Відредаговано: 31.08.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
