Мідна Королева

Розділ 3 "Жовтий дуб і Північна зоря". Сторінка 47

Леді Шерліста миттєво зблідла й гарячково схопила свою сестру Заріфу за руку. Стиснувши її тремтячі пальці, вона спотвореним від шоку шепотом почала розпитувати, як таке взагалі могло статися, адже ще вчора Ендрю був живий, а Родрік не виглядав людиною, здатною на самогубство. Заріфа лише перелякано хитала головою, міцніше притискаючись до сестри серед сполоханого натовпу.

— Годі! Приберіть це негайно! — владно й грізно прогримів король Макто, перериваючи наростаючий шепіт шляхтичів. — Ми зібралися тут святкувати, а не розводити соплі! Оголошую весільний танець!

Музиканти, дрижачи від страху, квапливо заграли швидку, урочисту мелодію, і васали, намагаючись загладити ніяковість, посунулися в центр зали. Шляхтичі створили велике, гамірне коло, зливаючись у суцільний вир барвистих суконь та оксамитових жупанів.

У самій гущавині цього натовпу Селія кружляла у парі зі своїм новим чоловіком. Дівчина робила вивірені, витончені кроки, намагаючись тримати посмішку ради королівської гідності, хоча всередині неї все заніміло від жаху.

Неподалік від них у танці рухалася й інша пара. Молода Дора повільно й покірно йшла за старечими кроками лорда Кусча Хайма. Проте дівчина навіть не дивилася на свого чоловіка — протягом усього танцю її важкий, наповнений болем і пекучою образою погляд був прикутий лише до Селії, ніби пропекаючи принцесу наскрізь у цьому фатальному весільному вирі.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше