Розділ 3 "Жовтий дуб і Північна зоря". Сторінка 34

Макто велично висідав на біломармуровому троні серед сяючого срібного пір'я. На ньому було розкішне королівське вбрання із важкого темно-бордового оксамиту, гаптоване золотими нитками, а на голові бликтала корона. З широкою, самовдоволеною посмішкою король поважно махав рукою зібраному натовпу, приймаючи вигуки васалів.

Поруч із п'єдесталом стояв десниця. Лорд Кусч Хайм сьогодні вдягнувся у вишуканий світло-блакитний жупан із срібним гаптуванням, що символізував давні та благородні кольори його дому.

Ступивши уперед, Макто підвів руку, і в залі запанувала тиша:

— Слухайте всі! Завтра в цій Тронній залі відбудеться величне весілля нашої принцеси Селії!

Король навмисне не назвав імені нареченого, тримаючи остаточні умови в таємниці.

Селія, почувши ці слова, сяяла від щастя. Вона перевела замріяний погляд у протилежний кут зали, де біля високої колонни велично й суворо стояв лорд Ейліс Сеулл. Принцеса була переконана, що завтра поєднає свою долю саме з цим красивим північним лордом зі шрамами, і її серце калатало від радості.

Тим часом у затишному, віддаленому куточку осіннього саду панувала зовсім інша атмосфера. Сховавшись за густими кущами, Ейчелл Вудкос ніжно тримав Дору за талію. Дівчина в своїй жовтій сукні притулилася до нього, і вони злилися в палкому, солодкому цілунку, забувши про все на світі.

Проте їхня таємниця більше не була прихованою.

З високого балкона вежі за цією сценою мовчки спостерігав старий лорд Хенн Вудкос. Його важкі брутальні брові похмуро зсунулися, а пальці з силою стиснули кам’яний парапет. Очі старого лорда спалахнули гнівом і здивуванням, коли він побачив, що його скалічений син цілує звичайну служницю принцеси — дівчину, яку вони з Родріком вважали лише знаряддям для своїх інтриг.