Мідна Королева
Розділ 2 "Лялька з короною". Сторінка 25
Селія не тямила себе від щастя. Стоячи поруч із Дорою серед задекорованих колон Тронної зали, вона ледь стримувала вигук радості, а її карі очі сяяли золотими відблисками.
Дора міцно, але обережно обійняла принцесу за плечі, тихо шепнувши привітання, і дівчата швидко покинули залу, бажаючи сховатися від допитливих поглядів придворних.
Проте за ними плавно та безшумно слідував лорд Ейліс Сеулл. Його висока постать у темній накидці легко наздогнала дівчат біля високих арочних дверей, що вели до внутрішнього галерейного коридору.
— Леді Доро, — оксамитово мовив лорд Колдстоуну, плавно зупиняючи служницю. Його сірі очі зі шрамами дивилися суворо, але з повагою. — Дозвольте мені покрокувати з принцесою лише кілька хвилин наодинці.
Дора шанобливо вклонилася, переглянулася з усміхненою Селією й, легенько кивнувши, відступила вбік, даючи нареченим можливість відійти до віконної ніші.
Похиливши голову, Дора спокійно покрокувала геть прохолодним коридором, аж поки з тіні однієї з важких мармурових колон раптово не виринула висока постать.
Це був Родрік Вудкос. Його обличчя вигравало хитрою, отруйною посмішкою, а темні очі слизько пробіглися по постаті юної служниці.
— Куди це ти так поспішаєш, мила дівчино? — тихим, проникаючим голосом мовив Родрік, перегороджуючи їй шлях і владно заступаючи коридор. — Неуважно проходити повз шляхтичів — погана звичка для служниці принцеси.
#1421 в Фентезі
Відредаговано: 31.08.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
