Розділ 2 "Лялька з короною". Сторінка 24

Перші сонячні промені ледь пробивалися крізь ранковий туман, а в покоях королеви вже панувала гарячкова метушня. Служниці безшумно мов їхні тіні бігали кімнатою, з брязкотом відчиняючи масивні віконниці, аби вигнати важкий дух недуги й важких думок. З суміжних купалень чувся плескіт води — там готували ранкову ванну з пелюстками троянд та заспокійливими травами.

Шанелла за всю ніч не зімкнула очей. Вона сиділа на краї ліжка, непорушна, мов кам’яна статуя, з темними синцями під очима. Вугільні пасма її волосся з яскравими срібними нитками сивини безладно спадали на бліді плечі.

Ріда Айлет обережно, майже не дихаючи, підійшла до володарки:

— Ваша високосте... Все готово. Дозвольте мені допомогти вам.

Королева повільно підвелася, не зронивши жодного слова, і, спираючись на пухкеньку руку служниці, мов тінь, побрела до теплої води.

Тим часом у Тронній залі вже зібралося все панство. Світло ранішнього сонця яскраво грало на срібному пір'ї біломармурового трону, на якому владно й непорушно сидів король Макто.

Лорд Кусч Хайм ступив у центр зали. Його сиве волосся підкреслювало гострі, немов висічені з криги риси обличчя. Випроставшись, десниця підняв руку, закликаючи юрбу до тиші, і його суворий голос лунко рознісся під високим склепінням:

— Слухайте волю короля Мідного Каменю! За заслуги перед короною та заради міцності наших кордонів, руку принцеси Селії отримує володар Колдстоуну — лорд Ейліс Сеулл!

Залою прокотився гучний гомін привітань та здивованих вигуків.

У натовпі старий лорд Хенн Вудкос повільно повернув голову й обмінявся похмурим, важким поглядом зі своїм племінником Родріком. Тінь глибокого розчарування й прихованого гніву лягла на їхні обличчя — план видати Селію за скаліченого Ейчелла розсипався на порох.

Раптом хитрий погляд Родріка ковзнув повз тронну альтанку й зачепився за юну служницю принцеси. За спиною Селії стояла Дора, уважно слухаючи оголошення.

— Подивися на неї, дядьку... — тихим, отруйним шепотом мовив Родрік, підморгнувши Хенну в бік дівчини. — Дівка знає кожен крок і кожен подих принцеси. Якщо ми не можемо отримати принцесу через короля... ми дізнаємося всі її таємниці через її служницю.