Мідна Королева

Розділ 1 "Спис об принцесу". Сторінка 12

Зберіться, леді Шерлісто! Мені потрібна ваша допомога, а не сльози! — відчайдушно вигукнула Аннета Трівент, намагаючись утримати зноблене тіло королеви.

Шерліста відняла тремтячі долоні від обличчя, її зелені очі були повні жаху.

— Вона ж не витримає, Аннето... Сьомий місяць, це надто рано!

— Боги милостиві, тут занадто багато крові! Я не можу зупинити кровотечу! — зарепетувала стара повитуха, судорожно замочуючи білі рушники, які миттєво ставали багряними.

— Заткни свою пельку, дурна корова! — несамовито закричала Шанелла, її обличчя було мокре від поту та сліз. У нападі дикого болю королева подалася вперед і з силою впилася зубами в руку повитухи. Стара скрикнула, але не наважилася вирватися, поки Аннета відтягувала володарку за плечі.

Тим часом по інший бік важких дубових дверей Селія стояла ні жива ні мертва, слухаючи крики матері.

— Доро... що там відбувається? Чому вона так кричить? — тремтячим голосом шепотіла принцеса, міцно стискаючи пальці служниці.

— Все буде добре, ваша високосте, тихіше, — Дора м’яко обійняла дівчину за плечі, відводячи подалі від дверей. — Пологи — це завжди важко. Королева сильна, вона впорається. Ходімо, вам краще цього не чути.

— Ні! Я не піду! Вона ж помирає там, Доро! — з розпачем у карих очах прошепотіла Селія, вдивляючись у зачинені двері, з-під яких брався моторошний шум.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше