Розділ 1 "Спис об принцесу". Сторінка 8

— Це просто бісова несправедливість! — гаряче мовила Селія, як тільки вони з Дорою заходили до покоїв. Принцеса нервово скинула з плечей важку накидку. — Я так чекала цього дня! А тепер через один зламаний спис і криву ногу цього Вудкоса все свято пішло коту під хвіст.

— Ну, ваша високосте, розтрощена кістка — це трохи гірше, ніж просто «крива нога», — стримано відповіла Дора, зачиняючи двері та беручи з рук Селії накидку. — Хлопцю, мабуть, до кінця днів доведеться шкандибати з палицею. А вам лише п’ятнадцять! Попереду ще купа свят, балів і турнірів, де ніхто не випадатиме із сідла так необачно.

Селія зітхнула, важко сівши на край ліжка і підібравши ноги під смарагдову сукню.

— Та знаю я... Просто образливо. А мати так перелякалася, що батько тепер тиждень нікого до неї не підпустить. До речі, Доро, як думаєш, хто там у неї? Мені чомусь здається, що народиться сестричка. Батько марить сином, а я от прямо відчуваю — буде дівчинка.

— Король Макто вас власноруч без спадку залишить за такі слова, — усміхнулася служниця. — Але хай там хто буде, аби здорове. Ходімо краще до малої зали, там подавали холодний лимонад.

Вони вийшли в галерею і майже одразу наштовхнулися на високу, струнку жіночу постать. Перед ними стояла леді Шерліста Гербер — молодша сестра королеви Шанелли. На відміну від суворої Заріфи, Шерліста мала витончені, майже лисячі риси обличчя та прожигала співрозмовника проникливим, холодним поглядом. Вона стояла спиною до вікна, поправляючи шовкові рукавички, і, здавалося, чекала саме на них.