Мідна Королева

Розділ 1 "Спис об принцесу". Сторінка 4

Вийшовши на широку королівську трибуну, Селія аж затамувала подих. Турнірне поле Мідного Каменя перетворилося на справжній океан барв та руху. Навколо арени висіли яскраві шовкові стяги: смарагдово-пурпурні прапори дому Сефтті майоріли поруч із блакитними знаменами Герберів, а між ними тріпотіли десятки прапорців дрібніших васалів. Повітря було пахучим від смаженого м’яса, свіжого елю, духмяних трав та гарячої тирси, якою рясно засипали бойове поле.

Трибуни гуділи, мов розтривожений вулик. Дами в пишних сукнях із важкого оксамиту та шовку тріпотіли мереживними віялами, ховаючись від ранкового сонця, а селяни й містяни на дешевих дерев’яних лавах голосно вигукували імена своїх улюбленців.

Король Макто величним кроком зайшов на центральний ложе-поміст, тримаючи під руку вагітну Шанеллу. Поруч умостилися Селія та Заріфа. На протилежному боці арени, у прохолоді тіней від важких наметів, вишикувалися лицарі. Вбрані в глянцеві, відполіровані до дзеркального блиску обладунки, вони сяяли на сонці так, що боляче було дивитися. Брязкали сталеві пластини, хропли та копали копитами землю важкі бойові коні, прибрані у вишиті попони.

Коли король підвів руку, натовп миттєво затих. Трубачі в золотих сурдутах підняли довгі мідні труби до неба, і пронизливий, урочистий звук залунав над усією столицею, сповіщаючи про початок турніру.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше