Глава 26

 Селеста

  Цього року весна була ранньою. Незважаючи на те, що зараз перший місяць весни, природа вже прокинулася. Надзвичайна краса заворожувала. Скоро все зазеленіє, і тоді буде справжня мальовничість.

  Поверталася я сама. Леон сказав, що в нього термінові справи і наказав йти додому. Менш ніж за пів години, я вже доходила до будинку і те, що чула мені не сподобалось. Крики, прокльони, вереск - все це було чути аж на вулиці. Завшовши в будівлю, я побачила таку картину: Рубен і Гвен валялися по підлозі та билися. Я завмерла від шоку. Пройшло кілька секунд перш ніж я кинулася захищати Гвен. Рубен душив її, а вона явно вже не могла опиратися. 

 — Господи, вашу бійку на всю околицю чутно, - сказала я і прийнялася відтягувати Рубена від бідолашної Гвен. Коли мені це вдалося, я присіла біля неї. Стара віддихалася і заговорила:

 — Це все він! Покидьок!

 — Сир тобі в горлянку, жінко! - він подивився на мене і як нічого не бувало сказав, - Це її вина.

  Я швидко оглянула кухню і знайшла причину їхньої суперечки. Пляшка хазяйського рому стояла на столі.

 — Це що, ром містера Леона?

 — Тобі яка різниця? Ніби йому нема що пити. Він і не помітить, - він забрав пляшку і пошкутильгав до виходу з кухні.

 — Та щоб тебе чорти вхопили, ти мені руку зломав! - крикнула Гвен.

  Я прийнялася оглядати її руку. Колись мій старший брат у шахті зламав руку, і я знаю як приблизно має виглядати перелом. На щастя, у Гвен його не було, та все ж травма є.

 — Скоріше за все, це розтягнення. Кілька тижнів працювати точно не зможеш, - зробила висновки я.

 — От горе, доведеться тобі мене підмінити, ‐ якось хитро сказала вона. Невже ця вся вистава була, щоб не працювати? І вони двоє просто розіграли мене. Я поглянула на неї з підозрою, - Не хвилюйся, дитино, я все тобі розкажу. Сьогодні треба приготувати м'ясний пиріг для містера Міддлтона. 

  М'ясний пиріг - був одною із тих страв, які готувала виключно Гвен. Як вона казала, він був за сімейним рецептом сім'ї Міддлтонів.

 — Це те саме, що сліпий буде вести сліпого,  - вставив свою лепту Рубен. Злість переповнювала мене. Ще б трохи і був би вибух. 

 — Ну що ти стоїш, як нежива? - смикнула мене за руку Гвен, - Зроби нам чайку, раз вже моя ручка не може.

  Впевнена, що якби мене хтось постороній побачив, то злякався би. Але я покірно взяла чайника, набрала в нього чистої води й поставила на плиту. Ми разом з Гвен попили чаю з сушених ягід, а потім вона почала вчити мене готувати пиріг. Не скажу, що цей її спосіб приготування якось відрізнявся від відомого мені, але я не стала їй заперечувати. 

  Коли він був майже готовий, то я змастила його поверхню яйцем, яке раніше збила в тарілці. Це мало придати йому золотого кольору. Леон повернувся майже вчасно. Саме тоді, коли я мала діставати пиріг з печі. Діставши його, я не могла намилуватися.  Поки Гвен не бачила, я виліпила з залишків тіста листочки та прикрасила ними страву. 

  Було страшно нести її для Леона, бо я не знаю чи смачно вийшло, чи ті старі вирішили таким способом мене підставити.  Леона все ж зацікавило чому саме я принесла пиріг, а не Гвен, як завжди. Тому мені довелося переповісти історію про їхню бійку, але не називаючи причину. Про останню я могла тільки здогадуватися. Він лише кивнув, напевно роздумуючи, що з цим робити. Адже це не вперше старі приносили клопоти. Щоправда він швидко повернувся в реальність і вирішив спробувати мого пирога. А в мене серце зупинилося, здогадуючись, що він скаже. Я чекала поки він куштував перший шматочок. Звичайно я могла піти і не вичікувати його рекомендацій. Але так хотілося почути його думку.

 — Так Гвен одужає ще не скоро? - запитав він, а я розгублено глянула на нього. Невже щось не так.

 — Через кілька тижнів, сер.

 — Чим довше це триватиме, тим краще, - сказав Леон і усміхнувся мені, набираючи на виделку нову порцію. Йому сподобалось і мене це радувало.

.♡Любі читачі, я впевнена ви помітили, що нові глави почали виходити рідше, тому я вирішила пояснити чому. Вихід нових глав повністю залежить від вашої активності. Я спостерігаю скільки переглядів, вподобайок набрала нова частина та скільки людей додало книгу в свою бібліотеку, і на основі цього роблю висновки. Зараз, на жаль, невтішні. Але ситуацію може виправити ваша підписка. Звичайно, я вдячна вам за перегляд і буду продовжувати писати ♡.