Глава 57. Кохаю, не можу!

Рада йшла хитаючись. Здавалося вона випила не так багато. Можливо це через танці? Вона стільки танцювала, що здається на пів року вперед вистачить. 

Так добре не було вже давно. Вони могли радіти не боячись, що їх хтось спіймає та кине за ґрати. Останні місяці цей страх був присутній постійно. Вона не розуміла, як вони з Альбрехтом пережили усе це після того, що сталося у Віджио. У них не було навіть місяця перепочинку. Якби не Альбрехт вона не знала, що б з нею було. Якби не його постійна підтримка, вона б здалася ще тоді на руїнах Резенфорду. Або ще раніше.

“Альбрехт. – дівчина облизала губи. У неї було стільки можливості поцілувати його за вечір, але вона жодною не скористалася. - Невже він вважає, що ми друзі? Так, ми друзі, але це ж не заважає бути разом? Кажуть, що хороші пари складаються з друзів. А ми найкращі…”

Рада прихилившись плечем до прохолодної стіни. Коридор тягнувся нескінченно, але в її п'яному маренні він здавався ілюзорним. В голові крутилися думки про Альбрехта, і від цього серце билося швидше. 

"Чому я не можу просто сказати йому? - роздумувала вона. - Сказати, що хочу бути більше, ніж подругою. Хочу засинати в його обіймах, та слухати, як стукає його серце. Хочу ще відчувати м’якість губ. Мені так його мало… Я так жалкую, що тоді відштовхнула його. Можливо б зараз усе було інакше. Можливо б зараз ми були не тут…»

Вона зробила кілька хитких кроків. Серце калатало так, ніби ось-ось вирветься з грудей. 

"А якщо він мене відштовхне? Якщо скаже, що я просто п'яна дурна дівчина, яка не розуміє, що коїть?" - думка холодним потоком пройшлася по її свідомості.

Рада зробила ще декілька кроків по коридору, ледве розуміючи, що відбувається. Тіні від магічних світильників миготіли на стінах, їхній тьмяний блиск створював химерні образи, що зливалися з її власними мареннями. Вона бачила його – Альбрехта, якого її думки знову й знову малювали перед очима. Він з'явився перед нею раптово, ніби матеріалізувався з темряви.

Підійшов, обійняв її. Його дотик був таким теплим та рідним. Вона лиш на мить замислилася «Що він тут робить?», а потім потонула у звуку його голосу. Такий рідний, такий коханий…

- Рада. – промовив він, його голос лунав, мов музика. – Ти потрібна мені. Завжди була...

Вона відчула, як його пальці торкнулися її щоки, ніжно проводячи по шкірі. Її серце забилося сильніше, і світ навколо розтанув. Вона не чула більше ні завивання вітру за вікном, ні кроків, що судячи по звуках, наближалися.

Альбрехт нахилився, і вона відчула, як їхні губи зустрілися.

Але в наступну мить усе змінилося.

- Рада?! – чоловічий голос який несподівано прозвучав вирвав її з марення. 

Декілька разів кліпнувши, дівчина побачила перед собою Богдана. Хлопець виглядав стурбованим. А вона? Чому вона обіймає штору??? 

Злякано відсахнувшись від штори, Рада забігала поглядом по коридору. На щастя окрім них у коридорі нікого не було.

- Вам погано? - спитав хлопець.

- Погано. - буркнула дівчина, згадуючи свій сон наяву. Сон!!! - Богдане, а ти можеш зробити мені спільний сон з однією людиною?

- Тільки, якщо ця людина спить.

- Спить, спить. - Рада ледь втрималась, щоб не захихотіти. - Тобі багато треба часу на підготовку?

- Ні. Декілька хвилин. З ким ви хочете спільний сон?

- Альбрехт. Він зрозуміє, що це таке, чи сприйме як звичайний сон? 

- Якщо ви не скажете, то сприйме як сон, але він буде повністю контролювати свої дії. Пробачте за питання, але для чого вам це? Ви ж можете поговорити й так.

- Бо у випадку якщо все зірветься, я можу сказати, що це лиш сон. - сказала Рада, а потім зрозуміла, що це було не обов'язково говорити. 

- Зрозумів. - хлопець не став задавати зайвих запитань. - Де ви хочете заснути? У вашій кімнаті?

Рада замислилася. 

- Пішли назад у їдальню. 

Йти до їх з Альбрехтом спільної кімнати було довго. І тим паче його там не було. Коли вони повернулися у їдальню Альбрехт спав там само, де вона його бачила п'ять хвилин тому - за столом. Для чого вона взагалі вирішила піти у спальню? Напевно мозок вирішив, що їй краще буде лежати у ліжку. І він мав рацію до того моменту, як почав показувати відверті картинки.