Мідь та Золото

46.3

Богдан та Крістіна сиділи прихилившись один до одного. Намет цілителів був повний людей. Більшість були виснажені магічно, інші мали поранення різної тяжкості.

Богдан повернувся не так давно, привівши з собою поранених з іншого загону. Ситуація виходила з під контролю. Здригнувшись, Крістіна раптом почула у себе в голові голос Алексис.

- Що таке? – Богдан побачив, як округлилися очі дівчини, і як з них потекли сльози.

- Ми програли… - це все що вона змогла видавити з себе. Піднявшись на ноги, дівчина пошкандибала до Мерліна та Філіпа, що стояли біля входу у намет.

Мерлін мовчки її вислухав, стиснувши зуби, щоб не почати лаятися.

- Зможеш подати усім наказ відступати? – спитав він. Дівчина кивнула. – Тоді не гай часу.

Філіп поряд з ним зблід.

- Що нам тепер робити?

- Готуватися захищати табір. – крізь зуби мовив Мерлін. – Звідки вони взагалі взяли той кристал?

- Ви знаєте що це таке? – Філіп важко дихав, його обличчя почало червоніти.

- Те, чого тут не мало б бути.

- Може ви не будете говорити загадками. – розсердився Філіп врешті.

-  «Ловець чарів», який згадувався у трактаті ельфів тисячу років тому. Він родом зі Сверіду – обителі богів. Але він старший за Сверид. Я не знаю, як це пояснити. Є легенди, що до цього існував інший світ, який був знищений під час битви двох могутніх істот.

Філіп знов побліднів, схопившись рукою за дерево, що слугувало підпорою для намету.

- Чогось мені здається, що я знаю цю легенду…

Несподівано пролунав страшний гуркіт, від чого стіни намету пішли ходуном. Відкинувши полог, Мерлін вибіг назовні. Його очі розширилися від жаху – над Ланфортом у повітрі спалахнуло вогняне кільце.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше