Коли від західної вежі пролунав гуркіт та стовп полум’я сягнув до небес, Іра на мить забула, що робила. Зачаровані нею гнучкі стебла зі шипами застигли у повітрі.
Після цього по площі пронеслася хвиля радості. Вогонь означав, що загін Святозара впорався зі своїм завданням.
Усміхнувшись, Іра знов повернулась до своїх стебл. Через те, що була зима і навкруги не було жодного клаптика землі, чарівниця не могла нормально чаклувати. Але на щастя у її загоні був Юстас з його магією вогню та Мері зі Стешою, які підірвали декілька кам’яних плит, якими була вмощена площа. Після цього Юстас одразу підігрів землю і кинуті у неї зачаровані зерна швидко проросли. Вони, як змії оплітали ноги імперських солдатів, змушуючи злякано сахатися. Поки Іра чаклувала, інші прикривали її. Стільки магії в одному місці лякало їх. Деякі кидали мечі. Але таких було мало. Більшість солдатів не збиралися здаватися.
Карателів поки не було видно. Битва тривала вже більше години, і поки жодного червоного плаща не з’явилося у полі зору. Це змушувало нервувати. По даним розвідки у фортеці мало бути багато карателів. Але де ж вони?
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
