З ранку після розмови з жителями наметового містечка Рада з Альбрехтом обговорили ідею зробити вечірку. Всі погодилися майже одразу. Було декілька людей які вважали що зараз святкувати недоречно. Бо помирають люди. Тим паче якщо імператор довідається що вони знов брали в руки інструменти… Цим швидко пояснили, що готуватися до перевороту більш незаконно ніж співати та танцювати.
Після голосування та сніданку усі пішли тренуватися в магії.
Альбрехту набридло носити на оці пов’язку й він вирішив її зняти. Після вчорашньої розмови йому було байдуже як сприймуть це люди. Але світло зникло, очі знов стали однаковими – темно-зеленими.
Після обіду приїхав посланець та привіз для Ради листа. Альбрехту стало цікаво, хто їй пише, тому він пішов слідом. Коли він дізнався, що місцева княжна хоче запросити Раду на своє весілля хлопець навіть образився. Вона хотіла щоб для неї співала лише Рада, а не Гармонія.
Дівчина тільки розвела руками. Хоча її також здивував лист. Це могла бути пастка. Те місто вони вже проїжджали та зупинялися у подружньої пари недалеко від нього. Ті багато їм допомагали – були їх очами та вухами.
Але їхати туди було далеко. Можна було поєднати з одним із завдань. Останнім часом Радар показував кудись на південь.
Після полудня вони почали готуватися до вечірки. Все проходило добре до моменту коли в табір прибула Алексіс у супроводі двох химородників. У її присутності вони не змогли продовжувати веселощі.
Дівчина обвела їх здивованим поглядом.
- А чого ви замовкли? Танцюйте.
По натовпу пробігла хвиля шепоту. Рада з Альбрехтом швидко до неї підійшли, привітавшись. Вислухавши співчуття Алексис повела плечем до завмерлих людей.
- Кожен із нас може загинути завтра чи післязавтра. Якщо хочете веселіться, бо ви ще встигнете наплакатись. – дівчина обвела Гармонію сумним поглядом. – Я не хочу обговорювати ні мій шлюб і смерть чоловіка. Зробіть вигляд, що все добре. Я хочу вам допомагати тут.
Альбрехт кивнув, наказавши знов грати.
- Ми думали, що ти приїдеш тільки завтра. Зараз підготуємо намети. Ти залишишся тут чи підеш з нами? – спитав він після.
- Піду з вами. Заразом розкажете, як у вас справи? Ми давно не бачились. – Алексис трохи повеселішала почувши звуки музики але саму її танцювати більше не тягнуло.
Після того, як підготували місце для намету дівчина сама його поставила та сказала, що хоче відпочити декілька годин. Рада з Альбрехтом зрозуміли, що вона не хоче заважати іншим радіти.
Самим їм вже не дуже хотілося танцювати, тому вони розташувалися за столом з гарячими напоями. Завтра з ранку їм треба було вирушати у Бакоту. Зустрітися з Карлом та Маргарет та дізнатися усе про князя та його дочку. Їм компанію мали скласти Руслан з Танею. У них було завдання у тому ж напрямку.