22.3

Десь зупинятися надовго було небезпечно. Чутки ширилися дуже швидко. З них Андраш знав, що їх об’явили у розшук. Хоча поки не звинувачували у зраді. Але ця тиша лякала.

Гармонія, по словам їх інформатора, була недалеко від кордону з Веларі. Але чи варто було довіряти чужакам?

Увесь той тиждень, що вони провели в дорозі Станка, на диво, вела себе тихо. Жодного разу не пожалілася, що немає її м’якого ліжка та ранкової кави з молоком. Дівчина була зібрана та налаштована рішуче.

Знявши кімнату в дешевому придорожньому готелі брат з сестрою у першу чергу перевірили, чи немає поряд листівок з їх обличчями. На щастя сюди вони ще не встигли долетіти.

У кімнаті було прохолодно, але тепліше ніж на вулиці.

Окинувши поглядом місце ночівлі, Станка важко зітхнула.

- Якщо побачу ще колись того козла, точно закопаю.

- Годі з нас вбивств. – Андраш пройшов до одного з двох ліжок із солом’яною підстилкою.

Вибирати було ні з чого. Минулі дні їм взагалі доводилося ночувати просто неба.

- Коли прийде твій інформатор?

- Ми домовлялися на шосту.

Побачивши  стілець, Станка сіла на нього, ставши знімати чоботи, які були наскрізь мокрі від води. Усі свої гарні сукні їй довелося залишити вдома. Вони тікали взявши лиш найцінніше. Станка подумки сподівалася, що їй не доведеться продавати прикраси. Вони належали ще їх матері Софії Золтан.

Коли вони вже перевдягнулися та висушили мокрий одяг, з’явився інформатор. Станка сіла на своє ліжко, намагаючись не пропустити жодного слова. Чоловіки розмістилися за столом.

- Їм можна довіряти. Вони збираються людей за наказом нашого принца Філіпа де Аурельо.

- Так це правда?! Філіп все ж таки вирішив заявити свої права на трон. Ці роки за нього майже не було чути.

- Самі розумієте. Він не міг ризикувати. – відповів чоловік.

- Розкажіть більше за цю Гармонію. Вони справді артисти? Скільки їх?

- Двоє. Хлопець та дівчина. Альбрехт молодший брат Великого герцога Фероманська, а його подруга - Рада - мандрівниця у часі. Кажуть, що вона потрапила до нас із далекого майбутнього.

- Тоді чому вона не повернулася додому? Усі часові гості зникли, коли закрили тріщину. – Андраша зацікавило це питання.

- Не впевнений. Але можливо, що це пов’язано з тим, що вона з майбутнього, а не з минулого, як інші.

- Приїхали вони сюди під виглядом артистів. Декілька місяців тому Філіп їздив за ними у герцогство.

- Досі не зрозумів. Що в них такого особливого? Невже неможна було знайти когось в імперії? Він дуже ризикував, коли перетинав кордон. – спитав Андраш.

- Повірте, вони особливі. Коли ви їх побачите то відразу зрозумієте. Не звертайте уваги на їх юність. Гармонія могутніша ніж здається.

Андраш кивнув, прокручуючи в голові слова чоловіка.

- Нам треба з ними зустрітися. – нарешті сказав він.

- Через декілька днів вони будуть Сореллі. Їдьте туди.

Витягши з гаманця декілька монет, Андраш поклав їх перед чоловіком. Згрібши їх долонею, інформатор відразу покинув кімнату.

- Ти йому віриш? – запитала Станка, вигнувши брову.

- Він ніколи ще мене не підводив.

- Тоді добре. Завтра виїжджаємо. Подивимося, настільки вони могутні, як він говорить.