* * *

Вася з побоюванням дивився на жеребця ігреневої масті, якого під вуздечку тримав Лойд. Хлопець тільки два дні, як уперше сів у сідло, і одному керувати цією впертою твариною не міг.

Лойд разом із пані Вольфрам навчали його верховій їзді. І якщо вірити дівчині, він робив успіхи. Вася не сперечався, намагався виконувати все, що накажуть чи попросять. Він був старанним учнем із цієї групи.

Емма більшу частину часу проводила з батьком, вдалині від Васі, щоб він не відволікався на неї, не губився і не червонів. Саме в такі моменти у нього все йшло під схил.

За навчання новеньких взялися відразу всі із загону Гармонії. Поки могли, вони приділяли їм весь вільний час. З чарівницями, що вміли контролювати землю, займався особисто Гейб Паріс. Хоча він був А1 і не вмів чаклувати без артефактів, його досвід добре допоміг дівчатам. На їхнє щастя їм не доводилося будувати заклинання. Але вони були змушені навчитися контролювати внутрішню стихію. Це було досить нудно.

Богдан не мав проблем із його здатністю до снів, та й Тіна добре володіла своїми видіннями. Тож додаткові заняття були лише у Васі, Насті та Міри.

Щовечора вони проходили нові заклинання. Рада в цьому не брала участі, тому що для родової чарівниці було важко вчити магів з артефактами. А попри те, що у них були особливі здібності, побутові та бойові заклинання доводилося чаклувати з паличками.

Хоча одного разу Рада таки зазирнула на одне таке заняття. Їй було цікаво, як же Тіна замість чарівної палички використовує пензлик. Видовище було цікаве, несподіване… Важко було повірити, що цей пензлик у руках тендітної дівчини ставав небезпечною зброєю.

* * *

Ця розмова сталася через декілька днів їхньої поїздки. Гармонія нервувала, ніяк не наважуючись торкнутися цієї теми. Якоїсь миті так добре збіглося, що у них з'явився шанс поговорити з Васею та Еммою наодинці.

День хилився надвечір. Погода стояла прекрасна, тому більшість воліла їхати верхи. У кареті у цей час були лише чотири особи. Це була унікальна нагода. Адже Філіп постійно крутився поряд із дочкою.

- Емма, Васю. Те, що ми скажемо, може здивувати вас. - почала Рада. – Радар показав, що ваші сили доповнюють одна одну. Ви зможете добре працювати лише разом. - далі вона стала нахабно брехати, бо вони не придумали чим замінити реальну причину. – Якщо хтось третій намагатиметься вам перешкодити, стане між вами, ця сила може піти! А ви розумієте, що нам усім як ніколи потрібний захист.

- Тому ми просимо вас працювати у парі. Через кілька днів ми розділимося на загони, і ви теж шукатимете магів! – підхопив Альбрехт.

У напівтемряві карети було не видно, але Васька за кольором злився з червоними подушками.

- Наші сили парні? Як таке сталося? Адже раніше у нас не було нічого особливого! - розгублено заморгала очима Емма.

Вася почервонів ще більше – він знав. Гармонія теж подумки дякувала напівтемряві, що так добре приховувала збентеження.

- Іноді сила змінюється! Це диво! Це просто унікальна здатність!

- Від нас щось особливе потрібне? – знову спитала дівчина.

Рада закашлялася, але потім таки змогла нормально відповісти.

- Поводьтеся, як завжди! Захищайте одне одного! Між вами немає особливих відмінностей. Ви люди, які хочуть жити на своїй землі, без страху за своє життя, і не бояться, що одного разу хтось прийде та зруйнує вашу оселю!

Альбрехт із захопленням подивився на подругу. Він сам прямо перейнявся промовою.

- Правильно! - погодилася Емма, кинувши погляд на Васю. - А як ти вважаєш?

Можна сказати, вона перша, хто поцікавився його думкою. Хлопець розгубився, не знайшовши слів.

- Вони праві…

- Еммо, ми поговоримо з твоїм батьком! Це буде важко, але все ж таки… Так, що ви згодні? Ми поставили б до вас когось, якби не проблеми з вашими силами…

- Я розумію! Починається війна! Ми повинні докласти зусиль для нашої перемоги. - дівчина була налаштована рішуче. - Я згодна.

- Я теж! Сподіваюся, за цей час ви нас навчите ще багатьом заклинанням, і я зможу захистити леді Емму! - Васі знадобилося чимало зусиль, щоб знайти у своєму мізерному словниковому запасі щось, що стоїть моменту.

- У тебе все вийде! Он якою силою обзавівся! - усміхнулася йому Емма, поклавши руку на плече.

У цей час карета трохи смикнулася, і зупинилася. Відсунувши шторку, Рада визирнула у вікно.

- Привал!

Альбрехт показав поглядом, щоб вона забрала Емму та пішла кудись. Дівчина зрозуміла, що друг хоче віч-на-віч поговорити з Васею. І як би їй не було цікаво, вона відчинила дверцята карети, запропонувавши Еммі трохи розім'яти ноги.

Як тільки двері за ними зачинилися напруги в кареті стало ще більше.

- Ти ж розумієш, що половина з того, що ми говорили не правда? Якщо ви будете удвох, твоя сила зросте ще більше. Тож нікого третього не буде. Ми тебе не знаємо. Ні. Ти на вигляд порядний. Але. Емма дочка майбутнього імператора, запам'ятай це! Вона не має на тебе скаржитися. Ти не повинен їй набридати своєю любов'ю. Ми вже розмовляли з тобою, ти погодився на такі умови. Вона принцеса, Велика княжна, ти не зможеш піднятися до їхнього рівня. Хіба що станеться диво!