46 Максим

Почувши про те, що Златка вагітна, я був в страшному шоці. У мене почало шуміти в голові і темніти в очах.

Як?! Як таке могло статись?! У нас з нею ще нічого такого не було... Тоді від кого завагітніла Злючка?

Я перебував в такому стані, що хотілось все довкола розтрощити і прибити Семена за такі новини.

Щоб прийти до тями і трохи заспокоїтись, я вийшов з академії і попрямував до своєї машини.

Мені треба було трохи побути самому і подумати про все. 

Я поїхав до річки. Не знаю чому, але це місце мене заспокоювало. Коли мені було важко чи виникали якісь проблеми, я завжди приїздив сюди.

Вийшовши в машини, я підійшов до річки. Деякий час я просто стояв і дивився, а потім підібрав на березі кілька невеличких камінчиків і кинув їх у воду.

Я думав про Златку і про її вагітність... Ймовірніше всього, що це дитина від її колишнього хлопця... 

Бо Златка не якась там  вертихвістка... Цікаво, хто цей вилупок?

І що тепер? Щойно я уявив собі тендітну, маленьку Златку з немовлям на руках, розгублену, налякану, моє серце стислося від болю.

Чому все так сталося?! Чому єдина дівчина, яка мені по - справжньому сподобалась, завагітніла від іншого?!

Трясця! Що мені тепер робити?! Я не хотів відпускати від себе цю кучеряву біду, але чужа дитина...

Подумавши про те, що зараз відчувала Златка, я мало не завив вовком.

Моя багата уява відразу підсунула мені кілька картин, де Злата плакала, виглядала розгубленою і наляканою.

Мені захотілося, обійняти її, заспокоїти, підтримати, захистити... А чому ні? Я ж міг це зробити...

Златка мені надто дорога, щоб я відмовився від неї так легко. Дитина... Це ж дитина Злати... 

Я можу без проблем попіклуватись про Златку і малюка... Звісно, що я не планував так рано заводи сім'ю, але якщо вже так сталось...

Мама з дитинства вчила мене не боятись відповідальності. Прийнявши рішення, я дістав з кишені телефон і подзвонив Златі.

Злючка не відповідала. Я телефонував і телефонував, але марно. Тоді я зателефонував подрузі Злючки, Ірині, але вона теж не відповідала. 

Тепер я розхвилювався ще більше. Сівши в машину, я вирішив спершу поїхати в академію. Якщо не знайду там Злату, то поїду в гуртожиток.