26 Максим

Я думав, що після гуртожитку мені захочеться випити дві чашки кави і подумати над сенсом життя, але поглянувши на кучеряву біду в кумедних кросівках з котиками, я посміхнувся і різко передумав.

Взяв і запросив її на каву. Неохоче, але Злючка все ж погодилась.

Я допоміг дівчині сісти в машину, а через кілька хвилин ми вже їхали в мою улюблену кав'ярню.

- Максе, мені ще багато чого потрібно вивчити, тому давай довго не будемо пити каву, - промовила Златка, поглянувши на мене.

- Добре... Чесно кажучи, я в шоці від того, що така дівчина, як ти, може бути заучкою, - усміхаючись, промовив я.

- А з цього моменту розкажи в деталях... Яка це така дівчина, як я? Що ти маєш на увазі, Вітренко?

- Яскрава, всела, надзвичайно вродлива... Ось що я маю на увазі, - відповів я, поглянувши на Златку.

В цей момент Злючка виглядала шокованою. Невже для неї так дивно чути про те, що вона вродлива ?

Ми заїхали в маленьку, затишну кав'ярню, яку я любив і часто відвідував, хоч мав цілу купу власних кафе.

Я замовив собі капучино, а Златка - какао з маршмелоу. Я вже майже розслабився, плануючи насолодитись приємним спілкуванням із Злючкою, коли почув знайомий, писклявий голос десь неподалік.

Поглянувши у тому напрямку, я не стримався і вилаявся у голос, бо побачив одну із своїх колишніх подружок, Алісу.

Ми з нею зустрічались лише сім днів, але ця ненормальна дурепа чомусь вважала себе мало не моєю дружиною. 

Я тоді ледь відкараскався від неї. Довелося навіть номер телефона змінювати.

- Максимчик!!! - Радісно заверещала Аліска, а я закотив очі і дуже важко зітхнув.

Я часто бавав в цій кав'ярні, але жодного разу не бачив тут свою ненормальну колишню.

Ну, чому?! Чому саме зараз, саме сьогодні, коли я тут зі Златкою, з'явилась ця набридлива Аліска?!

- Ну привіт, - промовив я максимально нейтрально.

Аліса  кинула на Златку оцінюючий, невдоволений погляд. А Злючка не залишилась в боргу і відповіла їй тим же.

- Максе, я й не думала, що у тебе так зіпсувався смак... Як ти міг зацікавитись оцим? - Задерши носа, промовила моя колишня.

Я вже збирався послати її до біса, але Златка мене випередила.

- Що ти там мекнула, коза кривонога? - Поцікавилась Злючка, склавши руки на грудях і пропалюючи поглядом Аліску.

- Що ти сказала?! - Ошелешено перепитала Аліска.

- От, біда... То ти не тільки кривонога, а ще й глуха? Оце не пощастило тобі в житті, - видала Златка, сміючись.

- Я... Ти... - Розгублено сказала Аліска і пішла геть.

Схоже, що вона не знайшла підходящих слів, щоб відповісти або вирішила не зв'язуватись із такою агресивною суперницею.

Я вже хотів видихнути з полегшенням і вибачитись перед Златкою через весь цей цирк, як Аліска з'явилась знову.

В руках у цієї дурепи була чашка з гарячою кавою. Я зрозумів, що задумала Аліска і вчасно зреагував, закривши собою Злату.