22 Максим

Якщо колись мені здавалось, що я тримаю життя під контролем, то це було до того, як Злата Гадюка вдерлася в нього.

Злюка - Гадюка - це яскрава красуня із жахливим характером. А тепер ця кучерява біда працювала офіціанткою в моєму кафе.

Моя чергова геніальна ідея, яка перетворилась на справжню катастрофу.

Злата вже кілька днів працювала офіціанткою в одному з моїх кафе і за цей час ще нікого не побила.

А це вже справжній прогрес, бо вона на такі справи дуже швидка.

- Стасе, не смій до неї підкочувати. Зрозумів? Хоч ми із Златою і вдаємо фіктивні стосунки, але виставляти себе бовдуром я не дам, - промовив я, спостерігаючи за тим, як Злата мило усміхається відвідувачам.

- Оце ти, Максе, дожився... Вже фіктивних подружок почав заводити, - сміючись, сказав Стас.

- Не починай, - буркнув я, роблячи вигляд, що читаю меню.

- Слухай, друже, якщо це фіктивно, то я боюсь собі уявити, як виглядає "реально." Я тебе розумію, Максе... Злата - справжня красуня  і така гаряча... Я б теж ревнував...

- Що ти верзеш, Стасе? Нікого я не ревную...

- Ну, то це добре, бо наші клієнти її обожнюють... Бачив, як вони на неї заглядаються? Навіть про свої книги забули... Зараз Злата їм каву подасть і половина з них стане нашими постійними відвідувачами, - хитро посміхаючись, сказав Стас.

- Блазень, - невдоволено промовив я.

Я чудово бачив, як наші відвідувачі витріщаються на Злату. У кількох ботанів вже  слина потекла. Деякі з них навіть свої окуляри познімали.

Мене це жахливо бісило. Хотілося встати і настукати їм по головам.

- Не злись, Максе... Скажи чесно, чому ти приховав від Злати, що це твоє кафе? - Поцікавився Стас.

- Бо Злата, швидше за все, не погодилася б тут працювати.

- І ти вирішив підставити мене під удар? Ну дякую, друже... Уявляю, як вона зрадіє, коли дізнається, що я теж їй брехав... Нам обом мало не здасться.

Я хотів щось відповісти, але в цей момент Злата підійшла до барної стійки.

Злючка виглядала дуже задоволеною. Щічки червоні, а на губах - щира посмішка. Я навіть замилувався нею і на мить завис.

- Стасе, я прибрала п'ятий столик, але там книжки розкладені неправильно. Вони всі про дієти, а за сусіднім - про десерти. Це жорстока іронія!

 Стас розсміявся, а я ледь не вдавився кавою.

Злата повернулась до роботи, а я продовжував слідкувати за нею поглядом і жахливо біситися.

- Бачиш? Вона вже господарює, наче твоя наречена. Дай їй тиждень і вона змусить тебе прибирати полиці з книгами.

- Яка ще наречена? Що ти таке плетеш, йолопе?

Дідько! Максе, увімкни мізки! Це ж Злюка - Гадюка! Сварливе, капосне і нахабне дівчисько... 

Від таких, як вона, одні проблеми. Хіба мало довкола тебе крутиться вродливих дівчат?

Я вже майже заспокоївся і повернув собі здоровий глузд, але це тривало рівно до того моменту, як до мене підійшла Злючка.

- Максе, я дуже вдячна тобі за те, що ти знайшов мені цю роботу. Ірка сьогодні готує голубці... У неї вони неймовірно смачні...  Приїдеш  увечері до нас в гуртожиток?