11 Злата

Як це не дивно, але Ірка не стала сваритись на мене через те, що я знову втратила роботу.

Схоже, що її аж надто сильно шокувало те, що я припхалась прибирати до синочка нашого ректора, Максима Вітренка.

Мені ледь вдалося вмовити свою сусідку по кімнаті не звільнятись з роботи в клінінговій компанії разом зі мною.

Не вистачало ще, щоб ми з Іркою одночасно  двох залишились без роботи.

- Златко, я з тебе в страшному шоці... Навіщо ти йому запропонувала той дурний спір?

- Чесно кажучи, Іро, я і сама не знаю... Цей гад кароокий якось примудрився мене спровакувати. З дурної голови, я, дурепа, ще й гроші втратила... Цілих сто гривень.

- Златко! Йой! Я тільки що таке подумала...

- І що ти там подумала?

- Тобі це точно дуже не сподобається, Злато...

- Та кажи вже. Не випробовуй моє терпіння, - попросила я.

- Златко, а якщо цей бісів Вітренко розповість своїм багатеньким, прицуцуватим друзям про те, що ти підробляла прибиральницею? Я навіть боюсь уявити, як ці кляті придурки почнуть з тебе насміхатись і кепкувати.

- Дідько! А я про це не подумала... От, халепа...

Уявивши собі реакцію золотих діток на інформацію про те, що я підробляла прибиранням чужих будинків, я мало не заплакала, але вирішила обмежитись дуже важким зітханням.

- Що тепер буде? - Сумно поцікавилась Ірка, схвильовано кусаючи губи.

- Все буде добре, подруго... Не хвилюйся ти так. Працювати та чесно заробляти гроші - це несоромно. В будь - якому випадку... Ти ж мене знаєш... Я не дам себе образити.

- Я з тобою згодна, що працювати - це зовсім несоромно. Але то я, а то мажорики... - Зітхнувши, невесело промовила Ірка.

Хоча мені і вдалося трохи заспокоїти свою сусідку по кімнаті, але сама я не заспокоїлась.

Цілісіньку ніч я крутилася з боку на бік, але так і не змогла заснути. Задрімала я лише перед ранком і мало не проспала на заняття.

Добре, що Ірка мене розбудила, не дивлячись на те, що я пручалась. Пощастило мені з такою відповідальною, турботливою і дуже впертою сусідкою

Через те, що я хвилювалась, що той бовдур, Вітренко, вибовкає все своїм безголовим друзям, настрій у мене був не просто поганим, а паскудним.

Першою парою у нас була лекція з філософії. Ми з Іркою вже встигли зайняти свою улюблену парту і попліткувати про наших однокусників і однокурсниць та те, хто з них з ким зустрічається, коли в аудиторію увійшли Макс Вітренко і його тупа подружка, Тіна Перепілка.

Варто мені було побачити цю бісову парочку, як мій настрій знову впав. Цікаво, чи встиг той довбень розповісти про мене для своєї Перепілки?

Судячи з того, що ця тупоголова дурепа досі мовчить, ще не встиг. Солодка парочка, взявшись за руки попленталась аж на самий останній ряд.

Через кілька хвилин, я не витерпіла і озирнувшись, поглянула на Макса і Тіну та мало не гепнулась на підлогу, бо саме в цей момент вони на мене витріщались.

Ну, все... Тепер цей довбень точно розповів все для тієї блохастої кози. От, падлюка язиката! Півень безхвостий! Тхір смердючий! Я тобі  ще це пригадаю...