Приїхавши вранці в академію, я припаркувався і вийшов з машини. Злюку - Гадюку я помітив майже відразу.
Вона разом зі своєю подругою поспішала до входу в академію. Я вже збирався підійти до неї і повернути гроші, якими ця капосниця вчора в мене жбурнула, але не встиг і кроку зробити, як до мене підбігла Тіна і накинулась з обіймами.
- Привіт, Максе! Я дуже за тобою скучила!
- Привіт... - Важко зітхнувши, відповів я, проводжаючи поглядом кучеряве нещастя.
- Чому ти без настрою? - Поцікавилась Тіна, уважно дивлячись на мене.
- Нормальний у мене настрій... Тобі здалося, Тіно. Ходімо... Через п'ять хвилин розпочнеться перша пара.
- Ходімо, - невесело погодилась моя дівчина, схопивши мене за руку.
Сьогодні першою парою у нас була лекція по філософії. Зайшовши в аудиторію, я роззирнувся довкола, шукаючи поглядом Злату Гадюку.
Тіна потягла мене за руку на останній ряд, де ми зазвичай разом сиділи на лекціях. Кучеряву голівку Злюки я побачив на першій парті середнього ряду.
Там зазвичай сиділи заучки. Невже Злюка - Гадюка може бути заучкою? Точно ні... Ну, яка з неї зубрила?
Вродлива, сварлива, нахабна, капосна... Ще й без окулярів... Ні... Не схожа ця Злюка на заучку. Тоді чого її на першу парту понесло?
Згадавши про те, що моя, поки що, дівчина навчається із Златою в одній групі, я вирішив цим скористатись. Має ж з цієї Тіни хоч якась користь бути...
- Тіно, а як Гадюка навчається? - Поцікавився я, спостерігаючи за тим, як капосна Злюка зиркнула на мене і різко відвернулась, помітивши, що я на неї дивлюсь.
Така поведінка дрібної нахаби викликала у мене посмішку. Відразу пригадалося, як вчора Злата Гадюка нерішуче заходила до мене в квартиру, тримаючи в руках шокер.
- Гадюка у нас відмінниця, - надувши губи, невдоволено відповіла мені Тіна.
- Ого! Дивно якось... Ніколи б не подумав, що ця дівчина може відмінно навчатись...
Оце так.... А Злюка - Гадюка вміє здивувати.
- Максе, а чому ти про це запитав? - Поцікавилась Тіна, хлопаючи довгими віями.
Раніше мені подобалося, коли вона так робила. Навіть здавалося, що це мило. Але зараз така її поведінка почала мене дратувати.
- Просто стало цікаво...
В аудиторію увійшов наш викладач флософії і всі студенти поспішили розсістись по своїх місцях.
Філософію я не любив і вважав нудною. Дивлячись на занудного викладача, я помітив, що він якось надто часто поглядає на першу парту середнього ряду.
Спершу я вирішив, що мені це здалося, але коли цей йолоп з фіолетовою краваткою витріщився на парту, де сиділа Злюка і не зводив з неї очей, я зрозумів, що це невипадково.
Невже цей черв'як в костюмі і окулярах запав на Злюку - Гадюку? Оце так поворот...
#18 в Різне
#18 в Гумор
#22 в Молодіжна проза
багатий хлопець і проста дівчина, дівчина з характером, від ненависті до любові
Відредаговано: 26.11.2025