Глава 13. Я буду сурогатною матір’ю

Минуло 3 дні після візиту лікаря. Через день, як і казала Яна Олегівна, були готові мої аналізи, вони прийшли на мою електронну пошту з коротким заключенням лікаря «Аналізи в порядку. Ви здорові. Чекайте на дзвінок». Наступні дні я почала жити очікуючи.

Брат кудись почав зникати, спочатку мені було абсолютно байдуже, аж до того часу, поки на балконі, розвішуючи білизну, не побачила його з підозрілими  типами, які ну явно на просто товарищів не тягнули. Спроби поговорити з ним закінчувалися його «Не лезь в мою жизнь. Со свой то разберись. Илью прокинула, вот и сиди в своих тетрадках.».

Мати намагалася не вмішуватися у наші сутички, але їй було боляче дивитися, як її дітки, колись дуже сильно люблячі один одного, стали чужими.

Ілля кожного вчора робив один дзвінок і писав одну смс «Лія, підніми слухавку».

Сьогодні була субота, ми вийшли з мамою у двір дому, під квітучі вишні. Ми говорили про все, але у той же час обходили найголовнішу тему - її лікування та де дістати гроші. В цей момент у кишені завібрував телефон. Домашній номер.

- Алло.

- Доброго дня. Ліліє Олександрівно, це Яна Олегівна з клініки «Подаруй мрію».

Я різко схопилася на рівні ноги.

- Так. Доброго дня.

- Знайшлася родина, якій цікава ваша кандидатура. Якщо ви все ще готові, чекаємо вас у понеділок на 18:00 для укладання договору.

- Я буду. Обов’язково. Дякую вам велике.

- Мені немає за що. До побачення.

- До побачення.

- Хто там, доню?

- Дзвонили з... - на мить я запнулася, я ще не говорила з мамою. - Дзвонили з моєї майбутньої роботи. У понеділок йду укладати угоду.

- Ти мені нічого не казала. Що за робота така?

- Мам, тільки обіцяй не нервувати, добре? Я подала заявку для участі в одній програмі. Там платять великі гроші. Якраз вистачить для твоєї операції...

-  Мені вже не подобається твій початок, що ти задумала? Це торгівля людьми? Органами? - мати скрикнула і в той же момент закрила рот долонею.

- Ні, мамо! Я буду...я...я буду сурогатною матір’ю.