Глава 12. Якщо це не доля, то що?

За день до цього.

Я приїхав до клініки і дивися на вхідні двері. За весь час з будівлі вийшло декілька мамочок з животиками і одна пара, вже немолодого віку. Я вже набрався рішучості виходити з машини як закляк - у дверях з’явилася вона, вчителька Марійки. Було видно, що вона розчавлена і наскільки у своїх думках, що навіть не помітила мене, роззяву, який дивився прямо на неї з машини в усі очі. Лілія тихо промайнула повз машину. Тепер я був ще більш певн у своїх намірах - це має бути вона.

Зайшовши до клініки, я привітався із жінкою на рецепції, в цей момент у коридорі з’явилася Яна Олегівна, от так сюрприз.

- Дмитре, це ти?

- Яно? Добрий день! То ви тепер працюєте тут?

- Так. А ти чому тут? Мама не казала, що ти будеш.

Мама? Тепер я мав зробити вигляд наче у курсі всієї справи.

- Дивно. А коли це вона була?

Лікар з певною недовірою подивилася на мене. І щоб вона не спитала мене зайвого, пішов у наступ.

- Мати вже говорила з вами з приводу нашої справи? - Я діловито понизив голос і схилив голову до неї. 

- Так. Вона була сьогодні зранку. Ми обирали з нею для вас сурмаму.

- Вже обрали?

- Так.

О ні-ні-ні!

- Можете показати?

Жінка мовчки розвернулася і, хитнувши головою, запросила до кабінету.

- Ваша мама обрала цю жінку. Переді мною з’явилася анкета якоїсь 35-річної жінки, яка вже приймала участь у програмі, мала своїх двох діток. - Тетяна Анатоліївна наполягла, щоб це була досвідчена жінка, і щоб після народження дитини не виникло проблем. Але я ще не зв’язувала із цією жінкою, завтра маю...

- І не треба.

Лікар з нерозумінням ситуації, здвинувши брови, подивилася на мене.

- Я вирішив по-іншому. І сам найшов сурмаму. Вона мала до вас приходити сьогодні. - Блефувати, так блефувати до кінця. - Її ім’я Лілія. Я сам дав їй ваші координати.

- Але ж вона ще не народжувала. Ми не можемо дати якихось гарантій. Тим паче вона не заміжня, а з такими дівчатами треба бути обачними, деякі з них беруть гроші і тікають, зробивши підпільно аборт, деякі не хочуть після віддавати дитину, але таких одиниці, значно більше перших.

- За цю дівчину можете не перейматися. Що мені необхідно для заключення договору?

- Для початку давайте дочекаємося її результатів аналізів. Після я наберу вас, а потім вже і її, якщо все буде добре.

- Домовилися. - Я встав з крісла та протягнув руку лікарю. - Сподіваюся, що у нас все вийде.

Лікар фальшиво посміхнулася та побажала мені удачі. Вийшовши з лікарні, я взагалі не мав уявлення, що маю робити далі... і чи правильно я чиню зараз. Та найголовніше питання, що засіло в моій голові "нащо їй кошти, невже вона така ж як і інші, шукає легкого прибутку?".