Глава 5. Вартість життя у папірцях з нуликами

Маму сьогодні мав дивитися лікар. Прийшли результати мрт. Мене у кабінет не пустили. За декілька хвилин вийшов лікар та запросив мене. Слідом за мною зайшов ще один чоловік у білому халаті.

- Ліліє. Доброго дня. - Чоловік середніх років протягнув мені руку в знак привітання. Я відповіла взаємністю. - Я нейрохірург. Костянтин Іванович. Це мій колега, також нейрохірург, який є моїм асистентом на операціях, Іван Олександрович. - Він показав на чоловіка, що зайшов за мною хвилину тому, а зараз уважно розглядав знімки маминої шиї та хребта.

- Я вас слухаю.

- Вашій мамі необхідна операція. Точніше, необхідне встановлення динамічного шийного імпланту.

- Як скоро?

- Бажано не затягувати із цим. Але це робиться у Німеччині. Ціна, що оголошена німецькими лікарями включає у себе вартість самої операції, анастезію, післяопераційне перебування у стаціонарі, огляд лікарів, аналізи, а також післяопераційну фізіотерапію у клініці.

- Скільки?

Лікар затримав на мені погляд довше ніж треба, взяв аркуш паперу та ручку і обережно вивів ціни.

15 тисяч евро.

Це ж... Чорт.

- Розумію, це велика сума, але найбільше відстрочка, яку я можу дати - 6 місяців. Інакше далі процес може запуститися і лікування буде ще дорожчим.

Я подивилася на маму, і машинально посміхнулася. Вона дивилася на мене очима довірливої дитини, наче я єдина, хто зможе їй допомогти, хоча по факту так воно і було.

- Я знайду гроші... і зателефоную вам.

Піднявшись зі стільчика, я обережно взяла маму під руку, і як можна скоріше хотіла забратися геть з цього кабінету. 15 тисяч евро. Де я візьму такі гроші?... Треба щось думати. Треба шукати варіанти. Треба...треба...

Ми повільно їхали містом, вечірні затори поставили на паузу потік машин та людей. Особисто для мене це чудова нагода подумати. Мама дістала журнальчик і безтурботно гортала глянцеві сторінки. Я ж хаотично бігала очима вечірнім містом, аж раптом мій погляд прикував бігборд – «Подаруй мрію»: центр сурогатного материнства, на ньому була зображена вагітна жінка,  а на задньому плані усміхнена сімейна пара. Оля. Я швидко дістала телефон, та написала смс: «Став чайник, буду за годину. Поклич дівчат.»