Народження нового життя

     Як і домовлялись з лікарем, прийшла до лікарні для огляду, так як був вже 40 тиждень вагітності, нащо лікар сказала лягати в стаціонар для нагляду так як пологи повинні з дня на день початися. По самопочутті я відчувала себе добре, трохи тягнули живіт та поясниця, але переймів ще не було.                                         Мені зробили КТГ щоб прослухати серцебиття дитини, взяли аналізи та відправили в палату чекати результати, перед цим щоправда запитали яку я хочу палату звичайну чи оплачувану. Я вибрала звичайну, і коли зайшла в неї, то зрозуміла що в принципі не така вона вже і страшна як про то говорили, так не віп-палата, але і не сарай. В палаті лежали ще жіночки після планових операцій і їх вже мали виписувати.              Під вечір з'явився біль внизу живота, нащо черговий лікар сказала вколоти знеболююче, та подивившись на креслі відповіла, що то не перейми, так як розкриття немає. Так пройшла ніч, періодично я зверталася до медсестри за уколом, а на ранок лікар зробила повторні аналізи та знову слухали серцебиття дитини. Вдень також кололи знеболююче. На питання: чому не можна викликати перейми? Відповіли : Не по протоколу. І так пройшов день.                                                    Коли змінилася черговий лікар та подивилась на результати аналізів та чергове КТГ сказала екстрено відправляти на кесарів, так як є загроза малюку і що в нього починається тахікардія. Ніколи не забуду, як мене зі сльозами на очах вели в операційний блок, і як я відправляла сестрі повідомлення про те, що мене будуть оперувати, і про те що мені страшно. По сьогоднішній день дуже вдячна тій лікарці та операційній бригаді, яка мене оперувала.