Глава 10.Мотив для вбивства

Прокинувшись зранку Джейсон був повний сил.Він розумів що на нього чекають тяжкі два дні.Адже за сьогодні вони мають розробити план для захисту Мері Суонс.
Зібравшись,випивши чаю,він вирушив до відділку,де на нього вже чекав комісар.Приїхаши туди на місце та зайшовши у відділок,всередині стояла мертва тиша.Всі знали на скільки важливо буде спрацювати якісно та швидко.Для цього Джейсон сюди і приїхав.
Він зайшов до кабінету Фредеріка...

Фредерік:Джейсон,привіт,давай відразу до справи.Меру Уотсон.Вона живе на вулиці Даунінг Стріт 43.Квартира 21.
Ми вже відправили до неї два наряди чергувати під будинком.
Джейсон:Відзивайте їх.
Фредерік:Що?Що ти сказав,ти розумієш що ти кажеш????—вставши з крісла та схопивши Джейсона за шкірки промовив комісар.
Джейсон:По-перше,відпустіть мене 
,по-друге ми так його в житті не зловимо самі.Подумайте самі.Він не Асасін,немає супер сил.Він людина яка думає головою,та прораховує свої кроки далеко наперед.І він просто вичекає момент,коли буде перезмінка,і зробить свою справу.А ви,навіть цього не помітите
Фредерік прибрав руки,та сів назад у крісло.
Фредерік:І що ти пропонуєш?
Джейсон:Все просто,я буду весь час з нею і спіймаю його живцем,або ж просто вб'ю та принесу його тіло та докази,що це саме він.
Фредерік:Ти розумієш,що це небезпечно?А ти не професіонал цієї справи.
Джейсон:Я зважив всі за і проти.Я готовий,і вирушаю вже зараз.Відкликайте наряд,і завтра я вам зателефоную.А я поїхав.
Вставши з стільця,він потиснув руку комісару та поїхав на ту адресу яку йому сказали.
Дійшовши до будинку та зайшовши всередину,він натиснув на дзвінок в її квартиру.
Мері:Хто там?
Джейсон:Доставка квітів..
Двері відразу почали відкриватися,та тут Джейсон хапає її за руки та притискає до стіни.Дістає пістолет з кобури та притискає до скроні.
Джейсон:Постріл,бах,і ви померли.
Дівчина стояла вся перелякана,та трусилась від страху.
Мері:Ви хто,такий???— ледве запитала Мері.
Джейсон:От якби я був маніяком,ви розумієте що ви б вже була вбита?Але я Джейсон Фрай,детектив і завтра буде ви можете бути вбиті Матеріалістом.
Він прибирав пістолета та відпустив дівчину.Попросив вибачення та почав розповідати

Джейсон:Я не знаю чому,але нас попередили що наступною жертвою станете ви.Вам скільки років?Можна я буду на ти.
Мері:Мені 18,так можна.але не лякайте так більше людей.Бо ви і самі можете стати матеріалістом.
Джейсон:А я на нього схожий?
Мері:Якщо робити висновки по першому погляду.І те що при першому зоровому контакті біля моєї скроні був приставлений пістолет.То так,схожі
Джейсон:Я хотів показати тобі,поки я житиму з тобою,то щоб ти не відкривала нікому двері без мене.
Мері:Добре,зачекай що???Житимеш у мене?В мене взагалі-то хлопець є.
Джейсон:А от з цього моменту детальніше.Скільки зустрічаєтесь,які у вас стосунки,чи все тобі подобається в них?
Мері:Зустрічаємось ми тільки три місяці,але він мене вже дуже сильно кохає.Та хоче прожити все життя зі мною.Я цього трішки боюсь,а раптом я зараз зроблю вибір,про який буду шкодувати потім?
Джейсон:Якщо чоловік відноситься до тебе як до дівчини.З повагою,з любов'ю.
То таких треба берегти.Не всі дівчата цінують таке ставлення.А потім з часом жалкують про це...
Мері:Можливо ви і праві.
Джейсон:Можеш на ти.Я ще не настільки старий))— посміхнувся детектив.
Мері:А так в стосунках все добре,якщо не враховувати моїх думок.В яких я починаю плутатися.
Джейсон:Мені одне не зрозуміло.Чому саме ти?Якщо ти не зраджувала йому,не кидала його,не розбивала серце.Чому саме тебе він хоче вбити?
Мері:Я не знаю...Доречі,а ми не могли бачитися раніше?В мене таке відчуття що я бачила тебе пару днів в нашій компанії.
Джейсон:Наарядчи,я вже давно не хожу гуляти ні з ким.З тих пір як мене кинула дівчина.Та і робота моя для мене це вже дозвілля від якого я отримую задоволення.
Мері:А скажіть,вам ваша робота багато коштів приносить?
Джейсон:На життя вистачає..Зараз я працюю безкоштовно,адже допомогаю поліції з пошуком Матеріаліста.
Мері:Зрозуміла,ти дуже гарний,дивно що тебе кинула дівчина.
Джейсон:Давай не будем на цю тему,не її треба обговорювати.
Мері:Але мене все одно не покидає відчуття що я тебе бачила пару днів,і навіть говорила з тобою.
Джейсон:Я ж кажу,це не можливо.
Мері:Ми гуляли вночі,і ходили до клубу.Там була я,мій Хлопець Артур,і ти сидів за стійкою,і познайомився з нами.Але представився по іншому.Щось типу Теодор Пакертон.
Джейсон:Що ти сказала?Прізвище?Пакертон?
Мері:Ну,так.Тут я нічого не плутаю.Але можливо ви просто схожі,тому я так і подумала.Неважливо.
Джейсон:Де тут в тебе вбиральня?Мені треба відійти.
Мері:Прямо,та праворуч —показала пальцем дівчина.
Джейсон пішов до вбиральні закрився та почав дивитись у дзеркало.І пошепки промовляв

Джейсон:Пакертон,це не збіг.То був він,Матеріаліст,все сходиться.Схоже що він бере весь час нове ім'я та прізвище.При чому прізвище він бере своєї останньої жертви.Це означає що до Іві він носив прізвище Губер.Я так і не поговорив з другом Джона....Але думаю що я правий.Але чому вона наголошує на тому що бачила саме мене.Він же не може виглядати точно як я.Це дивно,і навіть дуже.Я ж не можу бути ним.

В голові Джейсона,майже 24 на 7 видніється він.Матеріаліст.Який виглядає в точності як він.І який постійно чомусь каже що ми одна людина.

Матеріаліст:Що,Джейсон,ти нарешті зрозумів?

Джейсон вважав що зараз його відображення говорить до нього.

Джейсон:Та піди з моєї голови?Тебе не існує в мені.Я не ти.
Матеріаліст:Помиляєшься.Ти це я.Ми ІНЬ ТА ЯНЬ які злились воєдино.Ця дівчина.Це ти її вб'єш.Не я.Через тебе вона загине.Ти вбивця.
АХПХПХАХАХАХАХАХАХ

Джейсон мовчки б'є по склу кулаком.Та розбиває його.Його правий кулак починає кровоточити.

Матеріаліст:Навіть розбивши мене зараз на багато частин.Кожна з них з'єднається воєдино в тобі.......