Глава 1.Вбивство з якого все почалось

Місто Лондон,звичайна тиха вуличка по якій шло дуже мало людей.Була вже ніч.Та дівчина поверталась з роботи.
Звали її Колін.Вона працювала звичайною офіціанткою в пив барі.І частенько вона затримувалась після роботи.І цей вечір не став виключенням.Але він стане для неї останнім в її житті.......
Старі будинки,блимаючі ліхтарі по вулиці.Колін йшла швидким темпом,адже боялась за те що її можуть обікрасти.
І ось вона вже майже дійшла до повороту в сторону її будинку.
Як тут до неї виходять двоє людей на підпитку.І починають приставати.
Невідомій Чоловік(1):Дівчино,а чому ви така гарна,та і оце ходите тут сама.Складіть нам компанію з другом.Ми хочемо розслабитися))
Колін:Хлопці будь-ласка,відчепіться,я дуже поспішаю додому.
Невідомій Чоловік(2):А от ми не поспішаємо.
Вони починають підходити до неї все ближче.Дівчина починає втікати.Але її швидко наздоганяють,та валять на землю.
Двоє чоловіків починають її роздягати.
Але тут з'являється ще один чоловік
???:Агов,відійшли від неї,зараз же.
Ті двоє зупинились,глянули на чоловіка.
Його майже не було видно.Він стояв в темній частині вулиці,і на нього не потрапляло ні каплі світла.
Двоє нападників пішли в сторону чоловіка.Колін же лежала та просто дивилась,як вони зайшли в темноту.І тут з'явились звуки побоїв.Хвилину були ці звуки,та потім тишина.
Тут той загадковий чоловік виходить з темноти та підходе до дівчини.
Колін дивилась на нього як на рятівника.Чоловік же був невисокого зросту,мав кучері на голові,та яскраво зелені очі.Був в гарній фізичній формі.Та був одягнений в червону рубашку,чорні шорти.
???:Дівчино,ви як?
Колін:Ммм,дякую вам,я в порядку,але я досі налякана.
Мілтон:Мене звати Мілтон.Мілтон Бергер.Можливо вас провести до будинку?
Колін:Дуже приємно Мілтон,я буду вам безмежно вдячна.
Мілтон:Що ж ви забули так пізно,ще й в такому неблагополучному районі?
Колін:Ой,іду з роботи додому,і ще й відчувала що щось станеться сьогодні.Воно так і сталось((.Дякувати Богу,ви були поруч.
Мілтон:Давайте на ти,мені ніяково коли мене називають на ви
Колін посміхнулась та кивнула головою
Мілтон:А хлопець є,у вас?Бо якщо є,я не розумію чому він вас не зустрічає.
Колін:Є,але він працює цілодобово,і рідко буває вдома....Мені від цього сумно.
Мілтон:Я вас зрозумів
Колін:Знаєте,ось я хочу бачити в ньому підтримку,турботу,ласку.Хочу відчувати його любов.А він постійно на роботі.І я вже мовчу про якесь особисте життя.Мені тяжко...
Мілтон:А ви не бачите?Я думаю,що він працює так багато не просто так.Адже,якщо б він вас не кохав по-справжньому.То не вбивав себе таким графіком роботи.
Колін:Може і так,але....Я хочу бути жінкою.Хочу ласки,та всього цього.Мілтоне,може зайдете до мене?Вип'ємо чогось міцного?Все одно хлопця вдома не буде ще два дні.
Мілтон:Хммм,можна і так зробити)Так буде навіть краще.
Колін:Що буде краще?
Мілтон:Краще,що я повністю буду впевнений що з тобою все буде добре)
Але чи справді у вислову:"Так буде навіть краще" був такий сенс?
Вони заходять до будинку,піднімаються на другий поверх.Заходять до квартири
Проходить хвилин 40.
Обоє вже випили по пару чарок Скотчу.Та діло перейшло вже до інтиму.
Вони пішли в спальню.Де дівчина вже лягла на ліжко,та манила до себе хлопця.
Мілтон:Дві хвилини,я зараз повернусь,а ти тут поки роздягайся.
Мілтон пішов до вбиральні.Дістав з кишені штанів медичні рукавиці.Надягнув їх,та пішов до дівчини.Починається сам процес прелюдій.
Дівчина отримуж райське задоволення.І задає питання.
Колін:Навіщо тобі рукавиці?
Мілтон:Щоб не залишити своїх відбитків на тобі.
Колін:хаха,яких ще відбитків.Наче ти мене вбити збираєшся.
Тут руки Мілтона хапають її шию та починають душити.
Мілтон:А ти не така дурна,як була на перший погляд.Як бачиш,я вже починаю це робити.
Дівчина задихається,намагається якось вибратись,але без результатно.
Мілтон:Це тобі шльондра,за те що ви робите боляче нам.Всі ви однакові.Якими би ви не були святими перед нами.Сущність у вас одна.Розбивати серця чоловікам,та вбивати їх віру у справжню любов....
Він додав ще більше зусиль та задушив її.
Колін померла у віці 22 років.
Мілтон же поклав її на ліжко в позу схожу на ту,як тоді коли Ісуса розіп'яли на хресті.Діставши скальпель зі своєї сумки.Він вирізав на її тілі слово Шльондра.Та залишив її  таку прям на ліжку.
Зробивши справу Мілтон написав записку перед тим як іти,переодягнувся та пішов собі....

Саме так починається історія про загадкову людину Мілтона Гербера,який вбив юну 22 річну дівчину Колін.Та чи остання ця жертва????

Пройшло 4 дні

Був ясний день,весна.Все навколо було таке гарне.Відчувався колорит весни.Але саме цього ранку,знайшли тіло мертвої Колін.
На місце прибули поліцейські та комісар міської поліції.
Фредерік Аберлайн:Ммм,да,за що ж її так.Вона ще такак молода.
Давайте зайдемо та оглянемо тіло.
Фредерік заходить разом у супроводі двоє поліціянтів в кімнату в якій було здійснено Вбивство.
Фредерік починає оглядати тіло.
Тіло було вже синє,залишалась чітко виражений надпис"Шльондра" на тілі жертви.Та її поза схожа на позу Ісуса.
Фредеріку ставало не по собі.Хоч він і працює в поліції вже років 20.Але таке...Йому доводиться бачити вперше.
Фредерік думає про себе:(За що її так?Це ж просто якийсь маніяк це зробив.Що могло послужити мотивом для такого вбивства)
Фредерік звертається до криміналіста 
Фредерік:Далтоне,збери будь-ласка інформацію по квартирі.Та оглянь тіло жервти,можливо залишились якісь сліди цього всього.
Далтон:Добре,сер,я дам звіт по проведеній роботі вам як все закінчу.
Фредерік:Дякую тобі,а я маю відлучитись по справам.
Фредерік пішов залишивши місце злочину на своїх людей.
Кадр змінюється на людину яка сидить біля каміну в квартирі.
Мілтон:Мілтон Гербер,Хммм а не погано звучить,залишу це ім'я за собою на певний час.Вони всі поплатяться.За той біль який вони мені причинили.Я знаю, що я не один такий на цьому світі.Але мені дана місія зробити цей світ кращим....