Епілог

Рік потому.
Я стою за лаштунками, готуюсь вийти на сцену, і нервую, як під час свого найпершого виступу в житті. Сьогодні прем'єра мюзиклу "Казки народів світу". У цій виставі я танцюю головну роль у казці "Спляча красуня". Окрім цього, ми з Вікою є хореографами-постановниками всього мюзиклу. До речі, Віка вийшла заміж за нашого Маестро. Це, між іншим, тепер його офіційний псевдонім. І, звичайно ж, саме Льоша став саундпродюсером нового шоу. Особливістю якого є те, що всі танцюристи, які виконують основні ролі, виступають у масках.
А почалося все з того, що відео з моїми виступами, які потрапили в інтернет, зібрали велику кількість переглядів і безліч позитивних відгуків. Згодом на ці відео натрапив власник невеликого приватного театру у Франції, який запропонував створити для нього танцювальне шоу. Але коли про це дізнався Славко, то одразу ж перехопив ініціативу на себе і був невблаганний у цьому питанні! Мало того, він навіть перебудував приміщення нічного клубу. Тепер у ньому є повноцінна сцена із можливістю використання різноманітних декорацій. І найголовніше, що тепер це вже не нічний клуб, а цілий концерт хол під назвою "Art of Passion".
Ми готували це шоу півроку і сьогодні для нас особливий день – його прем'єра! Цього разу я запросила всіх найближчих для мене людей: батьків, Сергія Миколайовича, викладача з коледжу, і, безумовно, свого чоловіка. 
Звичайно ж, я відповіла Саші згодою на його пропозицію, і жодного разу до сьогоднішнього дня, не пошкодувала про це. Він став для мене всім: джерелом натхнення, кращим порадником, і просто неповторним чоловіком.
Єдиний, кого не буде на сьогоднішній прем'єрі – це Андрій. Він таки пішов із Сашиної компанії, поїхав до Іспанії, щоб почати там свою справу. Тепер він живе на дві країни. Але, на щастя, із чоловіком вони залишилися друзями. До речі, його весільним подарунком на наше весілля була: та сама вуаль Афродіти - єдина річ, якої не вистачало Сашкові для повної колекції. 
Окрім постановки мюзиклу, я викладаю балет дітям. У тій самій школі, яку для мене відкрив чоловік. І це стало особливим задоволенням в моєму житті.
Ось таким був мій шлях до щастя.
Я торкнулась маски з мережива на обличчі та зробила крок на сцену.

Від автора
Ну ось і закінчилась ця історія. Хочу висловити величезну подяку всім, хто активно коментував цю книгу в процесі її написання! З нетерпінням чекатиму на ваші відгуки про загальне враження від книги в цілому.
Також буду дуже вдячна всім за лайки та репости.
P.S.: Для тих, кому цікаво, як склалася далі доля в Андрія - в процесі написання книга про нього під назвою «Маска для циркачки». Підписуйтесь на мою сторінку, щоб не пропустити початок цієї історії.
Дякую всім за увагу!

                                                                                    З любов'ю
                                                                                                     ваша Аврора Дейнеко