Ти обіцяєш повернутися?

Дитинство Дейва, було щасливим та без бідним. Його батьки були одними з найперших та найсильніших супергероїв землі. Працюючи у “Ассоціаціації Супергероїв” (АСг у подальшому), вони заробляли за свої вміння багато грошей, яких було більш ніж достатньо для їхнього сину. Як відомо, для дітей, особливо малих, гроші не найважливіше, але через специфіку роботи батьків Дейва, батьківської любові він відчути не вспів.

У той трагічний день, коли його батьки загинули, вони вперше всією сім’єю поїхали у парк на прогулянку. Ходячи по парку з батьками, Дейв нарешті відчув так потрібну йому батьківську любов, але атака лиходіїв все зіпсувала. Його батьки мали піти зупиняти суперлиходія, але не могли облишити сина самого. Зрозумівши це, Дев сказав батькам, «Я вже дорослий, тому йдіть і розберіться з цим лиходієм, а я вас тут зачекаю! Тільки поверніться якнайшвидше!», у відповідь батьки йому усміхнулись та сказали, «Ми повернемося дуже скоро, просто зачекай тут.».

Батьки Дейва пішли, і більше не повертались. Він чекав їх на лавці у парку, спочатку десять хвилин, потім тридцять хвилин, но вони все ще не повертались. Дейв сидів на лавці один на один з самотністю, і сидів він б там усю ніч, що вже наступала, але поліцейський що проходив поряд, його помітив. «Що ти тут робиш хлопчику?», запитав тоді поліцейський у Дейва, а той йому відповів,«Чекаю на батьків, вони сказали що скоро повернуться.», поліцейський занепокоївся що хлопчик, років трьох, сам сидить вечором у парку, тому залишився з ним, допоки за ним не прийдуть його батьки.

Коли вечір, перетворився на темну і холодну ніч, поліцейський забрав Дейва з собою у відділок. Сидячи у відділку, хлопчик чекав, що його батьки увірвуться у поліцейське відділення, після чого голосно крикнуть «Де наш син!?», але цього так і не сталось. На ранок батьки не з’явились, і Дейв не розумів чому, «Вони ж обіцяли повернутися. Чому їх тоді досі немає?», запитував хлопчик у поліцейських, що приходили у відділок.

З часом, усі усвідомили, що батьки до хлопчика не повернуться. Хтось думав, що вони не повернуться, бо залиши його напризволяще, хтось думав, що не повернуться бо були серед загиблих від атаки суперлиходія. В результаті, щоб не мучати дитину життям у відділку, його відвезли у дитсадок, де йому сказали, «Будеш чекати на батьків тут, біля інших дітей.».